. . ВЕСНА ІДЕ, КРАСУ НЕСЕ… (проза) . .Як провесінь неба блакитного, чарували – прикрашали вузенькими річечками – змійками барвистий квітник ніжні голубі гіацинти. . .А дивовижні рожеві гіацинти кликали – кликали у неповторні літа незабутньої юності і нагадували про прекрасні картини наших […]
Кожен день на мені маска, Маска радості, печалі, Недовіри і віри в щастя. Кожен раз на мені інша. Всі почерзі, як одна. Скину я ці маски Віра в щастя залишу незважаючи на втрати.
Застиг бурштин в твоїх очах, Застигла доля і печалі. Колись він був, як мед гречаний. Тепер застиг в твоїх очах… Сплітала осінь свої коси І вітер спав у міцних снах. Тоді на мить мені здалося, Що й досі я в твоїх руках… Та ти вже іншу пестиш ними, […]
Питають сестри Клава й Надя В депутата Сулими: -Що робить:усі”заміж”радять, А…не хочемо ми?.. -Вам дають поради класні(!), А у вас вітер в голові свище, Бо ставите інтереси власні За громадські(!!!)вище(!!!).
. . ХРИСТОС ВОСКРЕС! ХРИСТОС ВОСКРЕС! . .ХРИСТОС ВОСКРЕС! ХРИСТОС ВОСКРЕС! . .Величне свято скрізь сьогодні. . .Найбільше чудо із чудес! – . .Слова лунають благородні. . .ХРИСТОС ВОСКРЕС! ХРИСТОС ВОСКРЕС! . .ВСЕВИШНІЙ дарував нам милість: . .Зійшов СИН БОЖИЙ із небес, . .Аби любов була і […]
Христос Воскрес! На святій Голгофі, божий син молився За людей нещасних, він сльозами лився Ті що розіп’яли, вірить не хотіли Лиш вінки тернові одівати вміли На святій Голгофі, божий син молився За весь світ нещасний, в прірву що котився Закривались церкви, страх уївся в душі Не було затишку в […]
З ОДНОГО БОКУ ФОБОС З одного боку Фобос, з іншого — Деймос. День — сирий, як базарне м. ясо. І хочеться, просто сівши у «лотос», розслабить обличчя втомлені м. язи, вгору підняти похмурі брови — ті, що ставлять усе під сумнів. Тиша ховає пустелі й діброви, кельтські молитви і тупіт […]
Оленям Я поселюсь на -надцатом десятке в стране размером с Киевскую область и буду вспоминать позор и доблесть, покамест волны мне щекочут пятки, минувших дней. Но к черту сожаленье! Что было, то прошло и, в общем, бог с ним. Что бередить листву ботинком поздним? На ней — снежок, на нем […]
Рвані — догори Дригом — прапори. Прапор — той же хрест. Віям — ожелест. Втомлений хижак, Сльози наддержав, Пил на вітражах, Люди — то іржа Танків і рушниць, Лежать горілиць. Чорнота зіниць Ляканих синиць, Вітряні поля, Листя та гілля. Змерзле янголя Селами гуля.
Невеселий пейзаж – сіре марево, У природи палає душа, Й перелякані очі. Крізь зарево Показати свій біль поспіша. В адських муках ліси озиваються, Люди ж множать свої бариші, Смертним димом світанки вмиваються, Й сльози ллють на сухі спориші. Люди йдуть, на Голгофі збираються, Тягнуть руки в мольбі до хреста, Лячно […]
-Були часом”причуди”свої (Собі ж,вірно,на біду)- Обожнював тренер…нічиї (До чого я далі веду?)… -Як?!!-Жінка привстає,- Думка ЦЯ прийти могла? -Якщо ніхто не виграє, То…дружба перемогла!.. -Щось ніяк не доходить?- Надійка знов спитала. -Коли ж нічия не виходить, То…дружба програла!..
Я смотрю на испуганных птиц, Закружились снежинки, как стая. На секунду коснулись ресниц, Побежали водой, вмиг расстаяв. По щеке покатились слезой.. Неужели причина есть плакать? Пусть задет тут твой нерв болевой, Не старайся слезу свою прятать.. Если это устала душа От холодной назойливой вьюги, Научись просто глубже дышать. Вот увидишь: […]
Коли приходить ніч, глибока темінь, В розчинене вікно я чую стук коліс. І спогадів накриє раптом повінь… Душе моя! Не треба тільки сліз. Я закриваю вуха, щоб не чути, Нехай минуле не торкається душі. Та все ж душа не хоче все забути, І мається минулим у тиші. І кожен жест […]
“Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.” За вчинки наші платять душі, І серце в гніві теж стражда. Вони до болю не байдужі. Стражда найбіш, хто не проща.. Як шашель точить душу, серце, Думки тісняться в голові: Ми посипаєм серця перцем, Вони ж живі, не воскові. Тут голова у […]
-На гру тренер онука брав (Удвох на лавку сідали);- Йому…плеєр одягав (На виїзді як грали)… -Аби не оглух(пита дружина), ТАКЕ на вуха чіпляє? -Ні.Щоби не чув хлопчина… Як він захист лає!..
В залі суду мовлять свідку (Дуже й дуже строго): -Не пускайте ви тут плітки (Кажіть правду,тільки правду Й крім правди-нічого)! -Невже можна щось сказати При цих застереженнях? Ні.Краще буду вже мовчати (Обурливо свідок гаркнув)- Я в таких…обмеженнях!..
