Звучи в мені мелодією трав, Тремти в ударах скореного серця… Так непомітно ти до себе приручав, Що ця любов лиш мріями здається. Пронизуй душу поглядом наскрізь, Даруй надію на нежданне літо… В моїм саду осінній бенефіс Моїх років, без тебе пережитих. Спини цей час, хоч на коротку мить, […]
-А чого Гриць-патлатий В склад не потрапляє? -Зробився”сліпуватий” (Воріт…не добачає)… А раніше частенько грав… -З зором не повезло герою? -Так.Бо тоді…чуприну мав КОРОТШУ(!)УТРОЄ(!)…
Не хотів би м’ячем буть (Упаси,Боже,і помилуй!);- Коли тебе об стійки б’ють Ногами(!)…щосили(!)… Навіть важко осягнуть Страждань у нього скільки- Весь час усі його товчуть, Й весь час по голові тільки!
-А це що за”фінти” (Спитав у дитини)- Повинна б гра іти Уже із півгодини? Витягнув котлету- Дверці зачинив… -Та суддя…монету У траву зронив…
-Нарешті матч я подивлюся! -Напевно,нашим буде зло… -Чого мислиш так,Ганнусю? -Тринадцяте(!)ж число!.. -Дійсно.Але негоже Мене зарані злить- Якраз сьогодні,може… Гостям не пощастить?!. Напередодні наснилось, Ніби клуб наш не програв! -Сон(в онуки прохопилось) До…психіатра відправ!..
Я знаю –це колись мине… І кожен ранок буде скарбом. Любов, немов вино хмільне, Не край ти серце своє марно. І знову заблищить роса Перлинами в зеленім збіжжі Пташки щебечуть, небеса Для нас з’єднають роздоріжжя Ти подих ніжності відчуй, Та загорни в безсмертя душу, І кожну мить життя цінуй, Дощами […]
-Щось не бачу я рудого?- Онука питає. -Вірно.Замість нього Інший грає. Ох,він і грішний- Порвав із футболом І зайнявсь”успішно” Тепер…”літерболом”!..
-Ніяк не додивлюся- Не видать стрункого (Де дівсь,дідусю;- Що за гра без нього)? -Та керманич не пустив (Проказав дід Саня), Бо недавно пропустив Він останнє тренування. -Ну,а якби знав, Що воно ОСТАННЄ? -Із сім’єю би примчав На ЦЕ тренування!..
А за вікном весь день періщить дощ. Сумуєш ти і дивишся у шибку, Не видно скрипаля, але чогось Здається дощ, то ніби плаче скрипка. Ти, чуєш дощ змиває втому дня. І краплі швидко падають додолу. По стрісі гуркотить його хода, Ти в ній шукаєш музику знайому. Скінчиться злива, посміхнеться сонце, […]
Любов пізнати до кінця… Це неможливо, та й не треба. Бо як пізнаєш – в небуття Полинуть мрії птахом в небо. Любов не випити до дна… Бо дна земна любов немає, Бо те похмілля опісля Жорстоко долю твою згає. Любов не взяти у полон… Як полонити невагоме? Як доторкнутись тих […]
Закуті страхом, в очах-страждання, Переляк, відчай, що буде далі? Що значить долі тяжке тривання? Кому потрібні за біль медалі? Чомусь боїмся ми смерті тихо, Але не бачим під носом самим, Що поруч з нами є гірше лихо: Байдужість, зрада, війна між нами. Горить країна, в густому смраді Горять […]
Небезпечне становище! Замах…Удар!І…ГОЛ!!! Незабутнє видовище, Коли йде ФУТБОЛ!!! * * * -Де ти був,дідусю, Куди запропастився? -Через збори,Марусю, Додому припізнився… -Ох,непереливки було, Що немає слів: В голові аж загуло (Дід пополотнів)… Оце зазнала страхів (Каже онучка далі)- Бачила…фільм жахів На якомусь […]
Переможець забігу Не стримав печалі, Одержавши…фігу Замість медалі… -З доріжки,як нада, Й на крок не зійшов; Другим не завадив І першим прийшов!.. Старвся ж,Аллусю, Не шкодуючи ніг?!. -Так він же,дідусю… Під бар’єрами(!)біг!..
Не горщик й не відро (Предмет-не примітивний), А на цепу…ядро(!)- Молот це спортивний!!! * * * -Де дерев’яна ручка В снаряда того?- Спитала онучка У дідуся свого. -Не було би діла Із такої”сфери”;- Деревина…б згоріла В пластах атмосфери!..
До спорту дід Ваня Байдужим не лишився Й з онукою змагання Він залюбки дивився. * * * -Ох,швидко мчать (Ні по якому графіку Нікому не догнать Цих бігунів із Африки)! Вони,либонь,Марусю, З ногами сталевими? -Бо тренуються,дідусю… Зі справжніми левами!!! -Ех…бідні…тварини (Розчуливсь […]
Ніч вдягнула своє Непримітне пальто, Запалив повний місяць Цигарку, Я сьогодні нічий. Я сьогодні ніхто. Я з людського утік Зоопарку. Ліхтарі на доріжках Скликали комах У красиві й пусті Хороводи, Говорили щось клени У темних чалмах (може, просто просили погоди?) Я не слухав отих Пишнолистих базік, І зірок не вишукував […]
Все відбувається востаннє: Світанок, вечір, сміх та гнів, Відверта ненависть, кохання, І теплий дотик літніх днів, Багряно-жовті падолисти, Морозні вікна, довгий сон, Години без людей і змісту, Розмови доброї полон. Приходять хмари, сяють грози, За горло спекою бере, Наївна щирість сіє сльози, Поваги вимага старе, Душа лікується вустами, Ламає між […]
Ми у цьому житті Недолугі аматори (дійсні профі уже під травою лежать), Ми щодня розриваємо Жилку екватора І знімаємо ввечері Душі з розп’ять. Сміємося очима, Тихо плачемо римами, І уміємо в снах Роздивитись майбутнє, Розганяємо кров По тілах своїх ритмами, І заходимо в серце мов духи – Нечутно. Ми – […]