Неполоханий ранок. Плита. Розпускаються газові квіти. Чи то день, чи погода не та, Що так хочеться в ліжку сопіти? Курить димом у пальцях сірник (все, своє відробив, бідолаха), Кран старий мов вичавлює сік, Час повзе як якась черепаха. Врятуватися б кави ковтком… Надто довго вона закипає… Почуваю себе сірником: Спалахнув, […]
Місяць на літеру «сі». Ніч розілляла снодійне. Ходять останні таксі, Блимають меланхолійно. Майже не видно зірок (тих золотавих родзинок), Рипнув у дверях замок, Тінню в калюжі будинок. Вдало ховає пітьма Щось невелике й хвостате, Мене для світу – нема, Йду із собою гуляти.
Розбігся,що треба (На завидки усім) І стрибонув до неба- Метрів аж…за сім(!)… Василь не вгаває: -Оце молодець!;- Та суддя підіймає Не той прапорець… -Чи чесно,Марія (Враз скула заграла), Щоб”золота”мрія Нізащо пропала? -Не нервуйся з-за цього (Жінка проказала);-… ПЛАНКА”зсунулась”у нього. -Так.Але не впала?.. І знов до […]
Запахло поле свіжістю дощу, Під сонечком весняним спину гріє. Тобі я, полечко так радісно кричу: -Ти моя доля і життя й надія. Мій прадід тут трудився увесь вік, Дідусь землицю пестив, мов дитятко, А батько ще малим босоніж біг, Ніс татусю обід у двох горнятках. Люблю і я просторий хлібний […]
Глава 4 “Флешка” Наш автомобіль повільно виривався з полону заторів. Максим переважно мовчав, а я не знаходила слів, щоб розпочати розмова. Мені було життєво необхідно почути його історію, його слова змінили моє ставлення до катастрофи. В мене задзвонив телефон. Діставши його з кишені, побачила, що мені телефонував мій чоловік. […]
Лунко пістолет стріляє (Цвьохнув,як батіг)- Це-старти відкриває Стрімкий бар’єрний біг. “4-ка”(Ох,помітно) Дистанцію долає… І стрічку заповітну Грудями розриває… Нагороду вручає В урочистий момент І з успіхом вітає Країни президент… Очима Петро заблимав: -За біганину ту Медаль чому отримав… ІНШИЙ(!)золоту? Поясни мені,Марічку, Бо щось не розібрав: […]
Десь між небом і землею Мріям крила роздають. Ми тернистою стезею Щастя пізнаємо суть. Поміж небом і землею Линуть наші молитви. На весні приходить Леля Молодь шле їй веснянки. Леля чиста як роса, В ній кохання та краса, Їй дарують зілля з квіт, Щоб продовжити свій рід. В танку Леля […]
Десь в чужих світах Загубилась я . Загубилась в снах Сонця не знайшла. Серед мрій чужих, В молитвах тону, Почуттів людських, Болю, стогону… Ти знайди мене У світанках мрій, Там де вітер дме Смуток мій розвій. Ти в чужих світах Відшукай мене Та вгамуй мій страх. Спрага враз мине. Обійми, […]
Ми не бачились з тобою аж три вічності, На обличчі в мене час та сльози ніжності . Як блукала поміж днів – для тебе здогади. Душі, мов криниці : глибина та спогади. Я ховала біль свій десь в рядках рукописів, В кришталевих зорях, в сторінках часопису. В сутінках вмирала дивною […]
Щоб ти збагнув Чуття прекрасні мають цІ́ну, Бо не даються прото так. Якщо колись любов зустріну, Не буду клянчить, як жебрак. Надійно в серці заховаю, І пестить буду все життя. Десь недалечко – відчуваю. Ти будь в мені без каяття! Мене не буде розпинать За кожен крок, що був не […]
Скільки прожито, знаю сама. Скільки відміряно -?знає лиш Бог… Мабуть, іду світом цим недарма, Дні чередуючи з щастяи тривог. Вірю у мрію, добрих людей, Можу будь впертою, можу і ні. Я фантазерка, й багато ідей Так і лишаться у мріях мені. Дружбу ціную і вірю в добро, В те, […]
Ліна Костенко Поезія згубила камертон, Перецвілась, бузкова і казкова. І дивиться, як скручений пітон, скрипковий ключ в лякливі очі слова. У правди заболіла голова од часнику, політики й гудрону. Із правдою розлучені слова кудись біжать по сірому перону. Наталія Гузнак Поезія, це завжди неповторність. Вона, неначе ніжний вітерець, Співає […]
Якби ліки знайти від тривоги гіркої… Від набридливих думок спокою нема. Проти розпачу, лікарю, дайте настою, Щоб розсіялась та, що довкола, пітьма… Дві пігулочки щастя. Таких не існує? Крапель радості теж?! А… не винайшли ще… Пане лікарю!.. Завтрашній день так турбує.. Невідомість нестерпно у грудях пече… Для байдужості щось […]
На дворі ніч. Тік – так співає час. Тік – так, тік – так: життя біжить пунктиром. Воно так само бігтиме без нас, Нестиме дні свої нестримним виром. «Єдиний хто не втомлюється час» -, Так мудра пані Ліна говорила. Дні марнувати розкіш є для нас. Спинятись рано. І поки […]
Живу, як всі. Щоденна суєта. Шалена гонка колесом фортуни. Баским конем летять кудись літа, Таємні доля розкидає руни. На вістрі правди плаче знов душа, Тримають міцно пазурі тривоги. У грудях серце – зранене пташа, Завмерли незалежності пологи… Спимо? Осліпли? Гіпнотичний сон?… Прокинемось – немає України… Для когось українська – […]
Її помітила між людьми здалеку. Сумна – сумна, розгублена така. Благенька сукня, і легкі сандалики, Подумалось «Кого вона шука?» А люди заклопотано десь бігли, Немов не помічаючи її. Зіщуливсь день, і сонце перестигле Сховалося за хмари голубі. Я ближче підійшла. Це що за диво?! Тонка, прозора, крапля дощова. – […]