У цьому Колізеї людно і виступу приходить час, Зевесу не буває нудно, коли тривають вибори у нас. Із далей дивляться висотних також свої боги, а ще чужі, хто в поєдинку переможе, чи переможуть вороги? Зевесові пора підтвердить, свою посаду зберегти, не просто зараз на Олімпі і не дрімають […]
Не десь, а тут (посеред саду) рай. Душа крізь пекло труднощів зростає. – І день, і ніч триває тілограй, Хоч сяє, хоч темніє чи світає. Мелодія у кожного – своя І ритми – різні, і тіла, і долі. Летять у Всесвіт неповторні «я», Почуті й не почуті, сильні й […]
Я болею тобой, я болею, И мне прошлого нашего жаль. Я жалею, о том я жалею, Что любовь принесла нам печаль. И весна та прошла миновала, Когда счастье рекою текло. А зима нам любовь заковала, В холодящее душу стекло.
щоденники кентавра Коли Аскольд став кентавром , а в сучасності він Микола , то він почав відчувати світ інакше . світ усередині в себе . Світ усередині в себе він відчував як шлунок танцює, всмоктує їжу , і кров вливається набухає в ліву півкулю мозку , як кров приходить до […]
Мир вокруг в дремотном ожидании, рыже-чёрной линией рисунок берегов, как будто глинистою стаей замирал по краю берега рогоз. Белизною снег подсветит, стебли к воде клонил рогоз, тает снег и дождь отметит поверхность капельками вновь. Дождь вместо снега моросится, на вербах тает с ночи лёд и падает в озерное […]
Уже весна стукає в двері, пташиним гомоном звучить і викладає ніби на папері креслення тіней і ранкову мить. Блищать під сонечком замети, недовгим видасться їх вік, сухих листків тремтять букети, зелені прийде час ростить. Ховається за стовбурами сонце, але і визирає водночас, проміння на землю лягає, а мокру […]
В останній день зими проб’ється сонце із височини, неначе дивиться в вікно, щоб дарувати нам тепло. Сірі хмари горизонт закрили, промінням перешкоду подолав і заглядає у віконце яскравого проміння вал. Реклама, магазини і доріжки, порожні сквери і немає трав, гілки тополь іще без листя, весна не дарувала шал. […]
Покладу у кошик великодній Із душі народжену любов І сльозу, що виткала сьогодні Вже свою мережечку ізнов. Покладу я бережно з долоні І молитви тихий оберіг, Щоби сину випросити й доні Божий захист птахом на поріг. Покладу я в кошика надію, Що із рук батькі́вських пророста… Тільки маму […]
Є на світі багато доріг, Непокинутих Божою ласкою, Та не кожен дізнатися зміг, Що життя часто схоже із казкою. Все буває: приходить біда, Хтось байдуже минає приречених, Хтось, як в спеку холодна вода, Прилітає по сліду лелечому. Я тримаю молитву в руках – Незбагненності вічного свята. Помандрую по […]
Небо настрій подарує і контрастами чарує, хмари хвилями ідуть, наче морем попливуть. Густі сині, а ще сірі, білі – хвильками бриніли і світився неба край сонечком, неначе рай. А воно вже виходило і промінням засвітило, голі гілки із бруньками, де хати були з дахами. А на заході […]
Біля одинокої розхристаної берізки так само самотньо стояла покинута Любов… Її безжально хитало різкими поривами вітру і розхлюпувало по краплині усю її дощенту в такт ненаситному і грубому дощу, що ще зовсім недавно так лагідно обіймав її, пестливо даруючи дрібні віддзеркалення щасливого неба. І чим більше хльостало її без того […]
У погляді всміхається весна, Кокетливо ще бавлячись волоссям, І, мить затамувавши, із вікна Вже лине яблуневим суголоссям. У погляді – мереживо краси Обіймами дарує насолоду, А поряд десь квітневі голоси Оспівують жіночу її вроду. У погляді ще ніжиться любов, Все бавлячись пелю́стками звабливо, І трепетно, у дотику обнов, […]
І гірко жалію за кожен свій гріх! Обіцяю поправити своє дотепер грішне життя!(з Тайни Сповіді) “Ці слова порадою можуть здатися: Вчімось правильно сповідатися!”(авт) Так Богом встановлено буде: Розрішаючи – гріхи простити. Тому йдуть до Сповіді люди, Бо хочуть з чистішою совістю жити. Хтось несе гріхи свої сумкою, Хтось в кишені, […]
щоденники кентаврів грубість кентаврів і гієн Чому ми грубіяни ? роздуми ми грубимо ,бо п’ємо грубу воду . В ,,домогосподарстві ,, кентавр маючи 200років свого життя , прочитавши багато книжок ,він читав про пом’якшення води , або зроблення її питною для квітів і пропуск фільтром чрез попіл дерев’яний . гієни […]
glava diary of centavrs diary of centavrs ціль життя як епіграф Чому ті родимки з’явились ? Джулія Типусяк Для чого ми живемо ? Я став гієнофобом -каже кентавр Аскольд . Гієни настільки багато мене обіжали магічними закляттями , що я покрився магічними родимками від них . І я не кращий […]
щоденники кентаврів як епіграф ,,Я не був шляхетним все життя ,хоч зараз буду шляхетним,, слова Нік Клауса із ,,щоденників вампіра ,,(ЧОМУ зло в цій казці виживало і що було для них цінним ?-сім’я) якось у казці ельфи створили кентаврів для воєннних цілей . Якось кентаври і гієни захворіли і їх […]
Щоденники кентавра Всі ми безсмертні . Просто запрограмовані на смерть . Зачаровані загіпнотизовані – казав кентавр Аскольд . все можна порахувати ,але нам не вистачає уваги Як піп зачарував кентаврів бути рабами божими . Загнав той чарівник кентаврів в ланцюгах до води і читав чари молитву і кентаври стали людьми […]
Вони усе забули. Зрештою, ті, хто залишився живий, пам’ятали, але згадки були настільки страшні і болючі, що їх намагалися забути, від них утікали – в роботу, у себе, або до пляшки. Хто мав би розповісти найбільше – вже ніколи і нічого не могли сказати, бо їхні могили були розкидані по […]