Авторська пісня Не шукай собі любові, Хто б тебе міг покохати, А шукай любов у сóбі, Щоб комусь зорею стати! Щоб приносить квіти сині До завітного віконця, Щоб світити тій єдиній Замість місяця і сонця!
Авторська пісня Вдалечі квітнув мак На пелюстці з росинкою… З неба падав літак, Мов печальною зіркою! Смерть наблизила лик До людей наполоханих, Та було серед них Двоє вірно закоханих. Занімів екіпаж, Двигуни наче вигризли, Відлетів фюзеляж, Але крила в них виросли! Боже, нас бережи Ти небесними силами! Але, що не […]
Лабіринтом нічних небес Поміж сяйва загаслих зір, Поміж місячних срібних плес Все блукає самотній звір. Він шепоче про дивний світ, Що малюють полотна втрат, Він собою колишнім снить, Де комусь так давно був брат. Та маяк у нічних морях Тільки місяць – химерний друг, Тільки хвилі у тих світах Не […]
Каже Осінь Україні : – До побачення !!! Не сумуйте , люди добрі ,-ще побачимось… Дев’ять місяців минуть- так зазначено …́ Виконала в цьому році я призначення. У садах я з вами яблука збирала , А в лісах я вас грибами дивувала. На полях зібрали гарні врожаЇ , Тож бо […]
Бетонні стіни Ховають сумні світанки, Не видно сонця У сірих хмарах облич. Бетонні стіни Оточують захід огненний І день опадає швидко, Лишає тривожну ніч. Так тісно стало, Довкола окремі клапті Щемкого неба У сірих важких дахах.
Авторська пісня Рожева кулька плаває в калюжі, Під теплим дощичком спочили білі ружі, І мов дівчатка роздягнулись просто неба, – Та тільки сумно, що всього цього не треба Сліпому хлопчику в вікні! Сліпому хлопчику в вікні… Для нього світ не є, він вас не знає, Хіба що інколи голубка завітає […]
Авторська пісня Кличе раз у раз Вічне Місто нас, Босим би побіг, якби спромога. Вечір за вікном і тече псалом З вуст твоїх у Судного Порога! Кожному своє сили надає, А мені – лише твоя молитва. Пахнуть в моїх снах квіти на дахах, А між ними ти, така тендітна. Я […]
Ще з досвіта на городі дибає кокостирка, траву для гнізда збирає настирно. * * * Все йде, як йшло раніше(так треба?), Лиш одне жаль : все це, тату, без тебе… * * * Земля крутиться!-цю істину збагнути і я зміг, коли від поцілунку йшла земля з-під ніг. * * *
«Стіна» Ось моя стіна , я у її полоні Ось моя рука, клади її до скроні Це мої слова, десь ними грає вітер Низько впав до дна, поміж злочинних літер Ось твоя любов, мені що не належить Хтось на небесах, за нами тихо стежить Хто я? розкажи, бо вже і […]
Релігія моя не іслам. Коран не мій путівник. Та чомусь моя люба душа, Побивається об каміння завжди. Я її не бережу від страждань, Але відгороджую часто від світу. Я закриваю вуха, коли вона просить жадань І нестерпно побиваю камінням. У світі розбещених душ, Мені часто буває самотньо. Вона наче осінній […]
Глянуло літо У дзеркало осені, Барви яскраві Згасило задумливе. Мить і зупинка До вдиху наступного. Що в задзеркаллі? Повіяло холодом. Тиша без вітру Не шарпає човника, В місячну річку Пливе поза спекою. Згадує літо У дзеркалі осені Те, що минуло І буде. Як звиклося.
Замерзла. Заціпеніла. Зимно. Хоча не зима. А тільки сльота Огортає коконом Марного щему Прощання. Все не так. Я не та. Літа. Минуло літо. Приходить туга. Не вперше. Ходила недовго світами Вернулася знову сюди. Зимно. Як зимно. Холодні дощі до кісток Проникли так швидко І не озирнулася вчасно. Все одно Пізно.
Україну морили голодом Кара люта усім нескореним, Хто побачив оскал звірячий Залишилися світла плямами. І здавалося – втрата пам’яті Нам судилася повіки віків, Пробудилася пам’ять свічкою. Не забудемо злого підступу. Хоч і боляче, хоч гірка сльоза Розітне серця, розірве слова, Повернемо все, віднайдемо все. Не дозволимо повторити знов.
Мій Львів замріяний сьогодні, Все згадує ті часу зливи, Що пролетіли над чолом. Століття утопились в Полтві, Сльозами утекла під землю Вона сама. А все ж веселий вулиць гомін Розвіє сірі хмари – спомин І знову рік помчить удаль. Як шанс почати ще сторінку, Легенди для часів прийдешніх Ще розповісти […]
Тихо голосить осінь Сірі очі пролили смуток Не стримали сліз. Скільки вже їх Марних і хмарних, Холодних. Бо безнадійних, Бо скільки ще буде. Облуда одна Кружляє за вітром Як той непотрібний Листочок сухий, Ще вчора живий, а тепер… Мовчки голосить осінь Тільки похмуре небо Плаче іще.
А мамин голос- найсолодший з усіх! Слухав би , слухав… * * * Юність безсонна- надто коротка вона. і – незабутня. * * * Зіркою,доню, ти стала ,хоч так жити хотілось…Плачу… * * * А ким ми були у минулому житті? Ніяких слідів… * * * Впали краплини дощу на […]
С О Н Який вже рік на пенсії Лисиця. А все Курник їй сниться, сниться. Ц І Н И Т Е Л І Коли в журі Ворона і Горобець, Хіба за соло -Солов,ю!- скажуть :”Молодець!” А П Е Т И Т Свиня до чужого допалася Корита: “То й що? Про […]
Похмуро дивляться осінні небеса, І промінь з вітром бавитись не хоче, Безшумно спала осені краса, Дощ шлейф брудний по вулицях волоче. І змиє лист в калюжі біль з душі, А бруд покриє днів журбу безжально. Й на крилах вітру зникне він в глуші, Прощаючись із світом сповідально. А осінь то […]