До ніг твоїх всі квіти світу І таємничий шепіт трав, І зоряну нічну сюїту, Яку скрипаль ще не заграв… Тобі присвячую, кохана, Усі порфіри королів, Зі дна морів і океану Скарб затонулих кораблів! Тобі, любове нездоланна, Моя перлина, мій шедевр, Моя квіткова, несказАнна, Вродливіша за королев, Що колись правили світами, […]
Как будто пропасть между нами На разных говорим мы языках И в этом виноваты сами Так что не скажешь ты в стихах Я в тьму кричу, я лбом об стену бьюсь Меня не слышишь и не видишь ты Я не могу, я потерять себя боюсь Как дети все боятся темноты […]
Не знаю отчего Душа рыдает, плачет Сострижено чело Не может быть иначе Не знаю почему Судьба так поступила И почему ему Она теперь уныла За что теперь за что Себя уничтожаю И в жизни все не то Что делать я не знаю И неизвестность снова Меня до тла сжигает Не […]
Когда прилетит к тебе поезд ночной И в город чужой он пустой унесется, Когда не считатемешь чей-то виной, И сердце твое для любви улыбнется, Когда он вернется в глухой тишине, И снова к тебе прикоснется, И льдинка на сердце растает в огне, И к звездам душа под несется. И только […]
Поговорим о том, о сем И не жалей ты не о чем. Ведь в жизни, знаешь есть как есть: И жизнь, и смерть, и лесть, и месть. А каждый миг неповторим Он есть и нет единственным. Весна была пришла ушла. Зима сугробы намела. Любовь – растаяли снега Мечта пришла, от […]
Настав літній вечір; дзижчать комарі Все жалять, і жалять, і жалять. І навіть вітрець не гуде в димарі, А я в тишині комарів б’ю без жалю. Над полем і місяць рожевий он сходить; Він ллє на хмариночки сяйво своє І колесом котиться по небозводу, І жовтим промінням хмаринки він б’є. […]
На всіх мовах світу ти можеш мовчати, Але й у мовчанні ховаються змісти. Нехай для розмови лишаються чати – Слова не завжди є скарбницею істин. У царині іншій завдасть квазі-мова Тональність стосунків і межі дистанцій. Мовчання для того найкраща основа: «Homo est animal loquens» et tacens. * Відтак […]
А, ти моїх метеликів ловив Між грудями нестримними устами. Миттєвість найчуттєвіших лавин Вгамовував, руйнуючи устави. Палаючий розхристаний камін Нагрівся швидко – це не руська пічка. Медових вуст незвіданий кармін Ти цілував – я плавилась, мов свічка. Найперша ніч з тобою – дивина, Закарбувалась реверансом карми. Хмільніша від вінтажного […]
Гірка сльоза розлуки покотилась. І тихий зойк почувся вдалині. Згадалося, як перший раз зустрілись. Проводили у парі довгі дні. Весілля… Сміх дитячий в хаті…. А потім і слова, як колюхи. І думалось: ” Ну ще я раз пробачу! Стежину б в його серце віднайти!”. Дедалі все ставало, гірше й […]
Її портрет у тебе на віконці. Вона у твоїх мріях і думках. Вона для тебе ясне, ніжне сонце. Із нею ти говориш по ночах. Її розповідаєш все на світі. Її обличчя мариться тобі. Де почуття до неї тобі діти? Цілуєш на портреті, коси золоті. Цю дівчину,всього лиш раз побачив. […]
Біля входу і дороги – два вітряки, наче сторожі, що охороняють дорогу до села. Але вже іншого. Давнє село здалеку бовваніє солом’яними стріхами. До нього веде грунтова дорога. Дорога спускається із узвишшя, її перерізає невеликий рівчак із слідами в піску від дощів. Справа і зліва – поля, де ростуть кукурудза […]
Не ходите, парни, в Африку гулять, завелись там звери в Африке опять, бродят не на лапах, не на четырёх, а на двух шагали сзади и вперёд. Ходят бегемоты, крокодилы, львы, опасней ретивый в камуфляже был, бывает опасней он, чем леопард, гиен большая свора и змеиный яд. Также не забудьте вы […]
Він хотів бути ним. Адже у тій країні, якщо маєш владу, то доступно все. Майже все. Закони необов’язкові для виконання тими, хто наділений владою. Здійснення будь-якого бажання, навіть незаконного і аморального, можливе і не підлягає покаранню. Це світ, у якому він хотів би правити, але у ньому вже є правитель. […]
Зевес з титаном грали в шахи, на шахівниці – компромат, а як, у кого вигравати і чи буде у справах лад? Підозра є, що за моря далекі скоро Зевес знов полетить, залишить все без інтересу, а хто підловить – буде хіт! “Ой, зрада” – вчують на Олімпі, а як посмів […]
Под солнцем купола сверкают серебряными яркими боками, серые тучи мощными бывают, а белые вперёд пускают. Тройной волною уплывали, вдогонку с ними серые плывут и будто белоснежные спасались: возьмут да и догонят вдруг. Перед грозою – тихое зеркалье, лишь томный ветер шевелит берёз рисованную чёткость, дрожащее смирение осин. Здесь не одни […]
Авторська пісня Знаю я, як тепер Одиноко тобі, Як ти плачеш ві сні, Скільки в тебе тривог… Я тебе вже простив, Я не скривджу, ні, ні, Я тебе вже простив, І Простив тебе Бог. Я тебе ще люблю, Безіменний твій син, Розіп’ятий без сліз, Без хреста, без жалю! Я тобі […]
Я подарую тобі ласку віршем, До твоїх скронь, мов серцем, доторкнусь… Я голосом до тебе найніжнішим, — Якщо покличеш, мила, — відгукнусь! Я з чарівних озер несу лілею. І щоб не канути мені в густій імлі, — Не забувай! Гори мені свічею, Палай мені в вечірньому вікні!
…В садах изобилье, и в бархатном море по-летнему волны с ветрами играют, но осень пришла и появятся вскоре заботы иные, уже ожидают дискуссии, споры, проблемы, решенья, успехи, прорывы, борьба, неудачи, мирской суеты бесконечной ветвленья, грядущие планы, мечтанья, задачи… …И вот уже листья в саду пожелтели, осенние ветры листву обрывают, последние […]