Вона кохає до безтями,Та біллю серце оповите…І знов гарячими вустамиЦілує так несамовито. Його цілує… Ніжні руки,Що в них вона все забува…Допоки чує серця звуки –Він поруч… І вона жива! Вона жива, якщо палаєВ її душі те почуття.Страждає, плаче… І не знає,Яким буде її життя… Кохає кожную хвилину!І, мабуть, дива вже […]
кохання, поезія, любов, щастя, закохані
1295 posts
Нехай твої бажання, кохана, збуваються не з падаючою зіркою на небосхилі, а з багатотисячним яскравим зорепадом!Любов у серці оселилаНевтомну пристрасть теплоти,Нагій душі вдягнула крила,Піднявши в безмір висоти.І з оксамитового неба,Зірками встеленого вщент,Лишила падати до тебеБагряно-зоряним дощем.Летівши, я, неначе вітер,Торкався крилами […]
Той незабутній погляд чистий, І очі мов, волошки сині, В день літній, такий особливий, Назавжди в серці залишились. Безглузде, мабуть, запитання, Що відчуває троянда у цвітінні? Бо поряд зі мною все життя, Кохання, якому вистачило миті.
Не проси меня быть тебе другом,От друзей до любимых полшага,Между нами и пламя, и вьюга,И дорога петляет зигзагом. Не проси меня быть к тебе ближе,Сколько близких далёкими стали,О тебе я всё знаю, все вижу,Только сердце моё не из стали. Не из стали ни сердце, ни память,Даже если ты видишь иное,Я, […]
Я так кохаю очі ті чарівні! Я так кохаю погляд, повен мрій! Ті звуки серця, лагідні та рівні… І серед ночі тихий подих твій… Я так бажаю бути поряд, знаєш… І просто дарувати почуття! Задарма віддавати все, що маю… Щасливим щоб було твоє життя!.. Я так кохаю ті чарівні очі… […]
Как солнца ласковая нежность твое тепло,В моих ладошках белоснежных таясь, легло,Лучи мерцающего света застыли вновь,Я не отдам теперь во веки твою любовь! © Денис Нарбут
Усе, що в мене є – життя і доля, Даровані мені один лиш раз. На то була, напевно, Божа воля, Призначення є в кожного із нас. Моє життя – то найрідніші люди, З якими поруч, щоб там не було. Крізь терни й відстань – відчуваєм всюди Любов, турботу і […]
Мій подих злітає у синю блакить, Як дим, розчиняється вітром, Здіймається, квітне і знову летить, Мов птах самотою розбитий. Тернистим шляхом, повз берізки гнучкі, Крізь верби й високі тополі, Летить над водою, в сліпу далечінь, Мов птах із полону на волю. До тебе летить, але вітер німий Всі сили його […]
Ты знаешь, что такое быть счастливой? Для женщины все счастье – в мелочах. То теплые объятья в день дождливый, Цветы и тихий вечер при свечах. А счастье – лишь любить и быть любимой! И утром поцелуи на рассвете… Смотреть вдвоем под одеялом фильмы, И радоваться, как смеются дети! Подарки, СМСки, […]
Осінь не плутає фрази, Їй не треба пустих обіцянок, Тільки все – лише все і одразу, А не гра у свавільну мовчанку. Осінь – час тверезіти від вітру, Що пронизує наскрізь дощенту, Осінь – час все, що бУло простити. І робити на щирість акценти. Осінь – точно не час для […]
Із колиски ласкавого серця матусі,І долоней турботливих батькових рук,Що давали життя кожній ніжній пелюстці,Ти здійнялась з дитинства в життєвую путь. Крізь роки і дороги, гладкі і тернисті,Де співають тополі й осики сурмлять,Твої юні крилята в цей день урочистийВідпускають тебе в самостійне життя. Ти немов на вітрилах, злітаєш в безоднюСвітлих променів […]
НЕБО КОХАННЯ 1 Остання мить, Остання… Сльоза тремтить Кохання… 2 В очах коханих Тривога… Пророцтв небесних Бога… 3 Пауза мовчання Триває… Немов зоря Співає… 4 Забути неможливо Очі … Кохання – диво Ночі… 5 Остання мить Прощання… І […]
“ЧАРІВНІ ОЧІ” Коли побачив Ваші очі, ледь не втратив мови дар, у снах тепер своїх щоночі, бачу їх немов мольфар! Вони глибокі наче море, як зорі сяють в небесах, ніхто забути їх не зможе, хоч раз побачивши у снах! Минають дні, щасливі ночі, але в душі вогонь не згас, щоб […]
Прекрасная, юная, нежная! Как лебедь, она белоснежная, И засмотрелись, даже ты и я, Цветочек милый называют “Лилия”. Очарует лилия красотой своей, И зовет, и манит взрослых и детей. Лилия-красавица, всем в округе нравится, Словно, нежная невеста, так чиста, мила, прелестна! Посмотри-любуется вновь сама собой, Гордая и нежная, как никто другой! […]
Завянет последний подснежник В букете с моими цветами… А с ним все тепло и нежность, Сюжеты с пустыми мечтами. Цветы умирают так быстро… Как будто в огне сгорают. Ты выброси их… И мысли… Что память твою терзают. Забудь, растопчи навеки, Так будет легче и проще. Надежду сберечь в […]
В небесному чистому морі, Де хмари закінчили путь, Повисли смарагдові зорі, Повисли й ніяк не впадуть. Яскраві, прозорі, чудові, Мов скарб срібнокосих ночей. Як личать вони до любові Твоїх незрівнянних очей! © Денис Нарбут, 2020
**** Погода чаю і книжок, В калюжах осінь копошиться. А я боюсь ступити крок, Ще б мить тобою надивиться. Туманом йдеш поміж стежок, Все осінь в жовте розмальовує. Ще літа хочеться ковток, Та баби літо все засновує. І птахів зграї, в далеч крик, […]
**** Ми наче квіти в квітнику, Давно ніхто нас не полов. Летиш кудись ти в літаку А я кричу тобі, агов!! Хіба не ти? Хіба не я? Клялись в коханні бути разом. Тепер не твій і не моя… По серцю їдучи КАмазом. 18.09.2021.