Руйнуючи всесвіт, курити останню, дим-у віконні рами. Тіло ламає,на дворі 30, мозок мало що тямить. Інколи хочеться не прокидатись або ж навпаки-не спати. Нерви,натягнуті наче струни, передаються у спадок. Не покидаючи свою кімнату, вростаю коріннями в землю. Колись казав ти,що жити хочеться більше,коли все зелено. Не вийти в вікно лиш […]
місто
64 posts
Згасає день у тихому сіянні і починає бачить сни, де вечір пізній, або ранній, і сни злітатимуться у світи. Вони кружлятимуть над містом, неначе зграя швидкісних птахів і буде сонячно, і ніжно, так день скінчитися хотів. Закінчиться день поступово і клопотів залишить пил, так мерехтливо і чудово засвітить […]
Зимове місто дощ вмиває, краплинами по склу стікає і парасолі чорно-білі йдуть, свіжість дощу несуть. Стікають краплі в унісон, неначе бачать дивний сон, наче туманна далина, що проглядається з вікна. У щільних корках мерехтить вечірнє місто, що спішить, перемикаються і блимають вогні, то світлофорів кольорові ліхтарі. З […]
Миті життя міняються щодень, неначе ніч і день, вітає ранок синявою, та місяць буде з сивиною. Так день минає швидко, лиш тіней залишає нитки, чарує вечір далиною, залишить ніченьку зіркову. Фігурні тіні вечір подарує і далі містом помандрує, засвітяться вечірні ліхтарі як зорі – вище неба і землі. […]
За сонце небо зачепилось і хмарами себе укрило, сірими потужними хмарами, але і білі здоганяли. Вітер літав по виднокрузі, хитав дерева, та навкруги кущі ще у сніговому полоні, а вітер буйний і не сонний. День весь бував із сонцем, блищить асфальт, як із віконця проміння щедро розкидає, це все вода […]
#1 Відкриваю очі, Сплю ножами, Ті дихання дівочі, Стоять між нами. Як міста і квартали, Зривали з нас, Простирадла вкривали, Голих, без прикрас. Терпіння не гак, Байдужість вражає, Я прийшов просто так, Тебе це вмиляє. Шафа хрустить кістками, Шпалери-оливки, таке, Дим над головами, Світу набридло все. […]
Харківським гнилим запахом, Кохалися димні труби. Удвох цілувались за цехом, Життєвим тремором, люди. Ти збирала мене рудим, Волоссям, на рукаві. Щоб я не казався нудним, Оглянись, ми вже молоді. І не згадуй мене п’яним, Що образи били нестерпно, Не одна ти, незвучно тьмяним, Страждала ображена вперто. Закривались між нами двері, […]
Яка ж ви, люба пані, незвичайна! І, бачить Бог, скажено б я хотів, зустрівши вас на станції «Почайна», чкурнути з вами до «Осокорків»! Насилу ми запхалися б в вагона, втопилися б у поті часу-пік… А стук коліс не згірш за Мендельсона щасливе майбуття би нам прорік! Вінчав би нас невтомний […]
За окошком – тёплый дождь, что не переставая льёт, обильно полита земля, на окнах – капель пелена. Шатаются под струями каштаны, колючие плоды созреют рано, с листов фигурных падает вода и медленны автомобилей “поезда.” Рассеется вода в ёлках и туях, с грозою мощный ветер дует, очерчен бархатцев на клумбе ряд, […]
Яскраво мальви розквітають, це місто липень так вітає, високі стебла наче дерева, угору тягнуться до неба. Тягнулися дерева в висоту, хотіли доторкнути хмар красу, що мимо хмарочосів пролітають і вдалині зникають. Персиків плоди злетять, їм по доріжці стиглим утікать, їх підберуть, а чи зберуть? Вже дозрівають, а ще ждуть. Це […]