Собирай из осколков мечту — Кропотливо, заботливо, нежно. Омывай океаном надежды, Умножая её красоту. Ты увидишь — она возрождается. Оживает, надеждой омытая… Не сбываются грёзы разбитые. Лишь живые мечты сбываются.
мрії
10 posts
Для мене найкращі вчителі є –діти. Вони уміють безкомпромісно все любити. В них є важлива особливість, Фантазії свої модулювать в можливість. Їм притаманне легкість до життя, В них саме щире до неї відчуття. Малята мчать до нас з небес, Щоб познайомити з різноманітністю чу-дес. Та нам здається, що повчаємо, ми […]
Мені наснилися Жовтенькі чобітки. Вони ганялися За мною у тім сні. Благали їх купити Та з радістю носити. Не витримало серце Тих сліз ціле відерце, –Зжалімося,-казали очі, –Вони ж такі дівочі! А далі, розпочались, Скакання та гуляння. Тіло з ногами сперечались, Та встановлювали змагання. А мозок начебто здурів, Підтримував цю […]
Нарешті змовкли голоси, затихли кроки. Десь знизу грюкнув ліфт. Такий крихкий та нетривалий спокій… Тсссс… В мене гості VIP! Дві подруги мої – тендітні й полохливі. Їх звідусіль женуть. Вони прекрасні, багатьом незрозумілі, Не всім добро несуть. Я їх ціную, щедро пригощаю, Із ними я мудріш. Вони ж […]
Ох мрії, мрії – мрійте… Даруйте оберемки хризантем… Надію сійте, сійте… Створіть із дійсністю тандем. Насіння завжди зійде, Посіяне з любов’ю і теплом… А до мети ми дійдем І повз ліси, зарощені зелом… ©Ален Ветс
Люди бувають мов звірі… Наче душі в них немає.. Підлість зробити так легко, Наче хтось в серце стріляє.. І обламати надії, Та обірвати всі мрії.. Будьте добріші, – благаю! Зло просто так не згорає…
Солоний бриз цілунком на устах Вже огорта мене своїм серпанком. Світанок сонця й кави аромат Лоскочуть ніжно моє серце зранку. ⠀ Осяяна грайливим промінцем, Роси перлинка виграє на квітах Ограненим й прозорим кришталем. Багаті щастям ці ранкові миті. ⠀ Очі цілують спогади, й уста, Думками я у води моря лину, […]
А когда-то у нас будет дочь С кучеряшками золотыми. Вся на папу похожа точь в точь. И глаза будут тоже большими. Как-нибудь я проснусь—тебя нет. Гляну—ты, крадучись на носочках, Подойдешь, не включив даже свет, Посмотреть, не проснулась ли дочка. Мы по новой пройдем этот путь: Первый крик, первый зуб, первый […]
Прозора ніч… Далекий місяць… Та й водночас такий близький… Малює стежку в дивну відстань, В яскраву вічність… Де є ти… Чарівний день… Летять хвилини… Сонце всміхається з небес… Раптово хмара почорніла… Єдина мить – і вже дощить… А місяць… все кудись веде… Іду собі за ним спокійно… Про тебе мріючи […]
Так хочеться тепло-справжнього, з терпким ароматом кави — Натхнення. Щоб зникли в темряві останні рядки про зло. Щоб снити не про політику, щоб пити весну ковтками — Зелену, та не загарбницьку, і чисту, мов джерело. Так хочеться безумовного, єдиного в світі щастя. І моря, що шепотітиме на вухо свої […]