“ЧАРІВНІ ОЧІ” Коли побачив Ваші очі, ледь не втратив мови дар, у снах тепер своїх щоночі, бачу їх немов мольфар! Вони глибокі наче море, як зорі сяють в небесах, ніхто забути їх не зможе, хоч раз побачивши у снах! Минають дні, щасливі ночі, але в душі вогонь не згас, щоб […]
Очі
11 posts
Я шукаю людину в шалено байдужому місті І не можу знайти запечалено – синіх очей, Розтривожено – синіх, осінніх, твоїх, що колись я Загубила у спалахах днів, у круговертях ночей. Я шукаю людину, та сліди на сухому асфальті Заховались у мотлох перегірклих сивіючих снів. І єдина причина зануритись в чорну […]
У Вас очі мисливця. Пополюймо разом! Вже не бачу різниці Між добром і злом. Слабкі шукають Бога, сильні – справедливості, а ми бачимо всі шляхи в їхній мінливості. Квітка на Вашій плантації, книжка на Вашій полиці, Я – щось другорядне, щось просте і нице. Падають горілиць будівлі міста, весна помирає […]
Йдемо ми з чоловіком по крамницях, І посмішки сіяють в наших лицях, Розмову завели ми про Дарину, Про нашу донечку маленьку і єдину. На свято ми їй сукню вибирали, І тортик з шоколадом купували, Затрималась над списком в магазині, Щоб докупити дечого дитині. Коли десь з- заду голос роздається, А […]
Ці очі бурштином налитої антики, Погляд, і пишно заплетені бантики, Архаїка часу жіночих очей, Мільйони безсонних банальних ночей, Живопис, музика… любов одинока, І фантики, фантики – смерть вирлоока, Ці очі дзеркальні її двійника, І губи, і груди, граційна рука, Та ядра-зіниці і дзенькає ланц. Двадцять перше століття… диван… декаданс.
Я люблю тіні, Люблю колони, Люблю коли сонце в тінях холоне. Я люблю вії, І розкосі очі, Люблю коли сонцем повіки тріпочуть. Я люблю тіні, І люблю повіки, І любитиму доти, і любитиму стільки, Доки в тінях сонце, доки ти схочеш, Бо важливо не знати, а вірити тільки, Що тіні […]
Ах, зіниці – маленькі крапельки, Широких, глибоких очей, Чорні, як ніч чорниці, В обіймах бляклих зірниць. Ах, ці руки, волосся, туфельки, І розгорнута книга грудей, Я залишив закладкою в муках Читань, поцілунком зухвалий есей.
В твоїх очах мій день загублений, І в узголів’ї тоскно снам, В глухому сяйві, в ніч пригублена, Безкровна, мертва тишина. Веслують з вироком безсонниці, Стрілчаті випади галер, Бездумно п’єш печаль з віконниці, І зорі втоплені з озер. Блукаєш холодно кімнатами, Відтінком бляклої стіни, Годинник розчепи на атоми, Ще більш гучніше […]
Я хотів доторкнутись до мармуру словом, До ніжних відтінків, півтонів, цезур, До рук, що спросоння в повітрі з’являлись, Спровадивши місяць за горизонт, Я слухав безсильно із пам’яті голос, Плавив мовчання для гіпсових форм, І бронзу надії у форми розливши, Отримував відчай, як їх розбивав. Я бюсти твої розкладав невідлиті, У […]
Мене так ваблять твої очі, вони немов той океан, що сколихає серця дівочі і манить до пізньої ночі блукати по берегам. Мені так хороше без тебе, але чомусь долає сум. І гучно б`ється моє серце на тлі моїх шалених дум. Мені так хочеться втонути у твоїх теплих почуттях, зануритися з […]