Чиє місто горить?… Соледар, Бахмут чи Авдіївка? Навкруги все дзвенить Майже рік ненависна платівка. Неперервна система жаху… Захлинаються всі від болю. І обличчя в сльозах… Де ж та кара? Невже це доля? Боже, все зупини Та скажи мені, де є правда? Загорілася знов Ще одна поминальна лампада. Скільки ще? Це […]
про життя
4693 posts
. . . . . . . . . . . . ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ… . . . . . . . . . . . . . .Складна наука – філософія життя, складна, . .Не кожний може цю науку зрозуміти, . .Одним написано всю чашу випити до дна, . .А […]
Знищувалася культура та мова, За чужою, свою ледь тримали. Очі закриті, вказана дорога, По ній біду вони простеляли. Укладалися в мізки, немов плити, 25 кадри моноліти (для поняття) Як же добре у цій країні жити, Де особистість, ворог й прокляття. Українська мова, як в горлі кістка, У режиму так сильно […]
Морози Зібралися купкою люті морози Рипінням доносились їхні погрози. Ходили по колу, шукали шпарину, Трудились потрапити в нашу хатину. Шаліли колючі. Скрипіли зубами. Й пішли геть, невгодні, з пустими торбами.
Оченьку моє, будь завжди суворе, Навіть коли в полі твого зору Лиш моря зі сліз, з болю гори І хижак, що зветься страхом тяжкохворих. Сила весь твій відчай переоре. І погасне жаль так, як гаснуть зорі, Щойно промінці заспівають хором Про яскравий день, радощі прозорі. Збережи себе, навіть якщо горе. […]
Тихіше. Ти все ж, не поспішай, У кожного є свій час, Даму з косою не спокушай, Вогонь твій зовсім не згас. І не думай про це, навіщо, Просто йди собі вперед, Може нагорода найвища, Там ще солодша за мед. От бачиш, заблищали очі, Ти був здатись готовий, І до чого […]
Покрила ніжною ковдрою, Білою, свою голову, Їй зовсім темно, не холодно, Не залежно від кольору. Це так вміє спочити вона, Коли не бачить нічого, Навіть ота душевна рана, Теж, не відчуває болю. Такий коротенький тайм-аут І знову в чудовій формі, А ця фраза працює, мабуть, У мене все буде добре!
Проныра противный холодный сквозняк Без подлостей гадких не может никак. Способен пролезть в очень тонкую щель, В мышинную норку в прикрытую дверь. Куда проникает – в том доме беда Чихают и кашляют мышки тогда. Гулять не выходят, в постельках лежат. Так жалко болеющих крошек-мышат.
. . . . . . . . . . . . . .СИНОВІ РОМАНУ . . . . . . . . . . . . . .А серденько болить, болить, сильніше б”ється, . .Душа моя так прагне зустрічі з тобою, . .Я бачу часто стежечку, що вгору в”ється […]
На фоні зруйнованих міст,У мріях своїх намалюю,Майбутнє, щасливий там зміст,У фарби вкладу я всю душу. Умилась земля від імли,Від чорного диму і сажі,Усі катаклізми війни,Змивало сльозами реалій. Незвично як сяє блакить,У просторі тихо і світло,Тривожних не чути дзвіниць,Яке незвичайне це дійство…
У коропа три короба А в коробах скарби, І в них утіха коропа – “Не стріне він журби”. У кожну свою подорож, У дві чи три доби, Бере свої скарби також Та й тягне всі торби. А короби ті замкнені Й ключів до них нема, Давно вони утопленні Й шукати […]
Мої роки, моє натхнення. Чудовий час, незламний вік. Все відбулося сьогодення. Струмок обрав інший потік. І знов нова світобудова, Нові знання та новий шлях. Я мрію знов стежками Львова Пройти. Відчути кави смак. Я мрію про Дніпро могутній, Квітучий та зелений гай. Про рідний край такий співучий, Де зорі сходять […]
Упрямая Сима над кашей сидит С тоскою зелёной на кашу глядит. И хмурится мама и папе звонит И в трубку с досадой о ней говорит: “Устроила Сима с утра мне бойкот. Да-да, как не съест и гулять не пойдёт. Овсяная каша с парным молоком. Кто с кашей полезной такой не […]
Не можна ні пробачити, ні забути, Тисячі невинно полеглих душ, Що так мріяли жити, любити, А ви знищили все в одну мить. Як та нечисть з боліт насували, Із собою несли тільки смерть, Та не знали і не гадали, що священна та помста прийде. Що повстане народ, від мала до […]
. . . . . СИНУ, ТИ СПОГЛЯНЕШ – СЕРЦЕМ Я ВІДЧУЮ… . . . . . . .ГОСПОДИ, я надію всю маю на Тебе, . .Бо Ти велич, могутність, і сила, і слава, . .Я полинути ангелом прагну у небо – . .Зустріч із сином там рідним буде яскрава. […]
Крадькома ішов до миски хитрий кіт,🐈 Планував схопити рибку на обід Та натрапив на клішню він як на гак, Бо не рибка в мисці тій була, а рак.
Наведіть порядок у світі, Вершителі долі країн, Є прописані законом істини, Пора змусити виконувати їх. Тоді не починатимуть війни, Нащадки ненажери царя І будуть жити спокійно, Люди на планеті Земля.
казка Ця історія трапилась у нашому лісі. Хоч і прийшла вже весна та зима не хотіла передавати їй свою владу. Навкруги усе було покрите білим снігом, і земля, і дерева, і кущі. Дні ставали довшими і сонечко все частіше радувало звірят своєю появою. Та морозець ще давав про себе знати. […]