. . . . . . . . . . . . . . ЛИСТ ДО СИНА… . . . . . . . . . . . . . . . . Добрий день тобі, сину мій рідний, мій РОМАНЕ! . . . .Ось вирішила я по щирості своїй […]
про життя
4693 posts
. . . . . . . . У СПОГАДИ СУМНІ Я ПОРИНАЮ… . . . . . . . . .У спогади сумні я поринаю кожну мить, . .Хотілося б всміхатись, сину мій РОМАНЕ, . .Та серденько згорьоване давно мене болить, . .Коли ж душа моя боліти […]
Чуєш, курличуть журавлі,А небо, чисте-чисте,Кидає сонце промені свої,Мов діамантове намисто.Війна закінчиться колись,Та тільки в тому вся трагічність,Скільки б дивився на блакить,Все бачиш душі, що пішли у вічність.
. . . . . . . . . . МИНАЄ… МИНАЄ… МИНАЄ… . . . . . . . . . . .Минає… Ось уже цілий рік і три місяці минає… Сина мого рідного РОМАНА з нами вже немає… Минає… А біль сердечний не стихає… . .У […]
Букет травневий на столі,Весняні зібрані акорди,Бузок, піони запашні…Й кудись поділися тривоги. У тиші бачиться мені,Все добре зараз на планеті,Пливу в незвичному човні,І знаю точно… я в безпеці. Яке ж це дивне відчуття,Блаженство світлом оповите,Немає страху, каяття,Тож просто жити…просто жити. І плине в злагоді буття,Що завтра станеться не знаєш,Прийнявши замисел Творця,Ти […]
Ось ніжні проліски, так скоро,Весна розкине на узліссі,Бо сонця промені під льодом,Почули дихання тендітність. Краса незвіданої сили,Мороз, ще втримував напругу,Вони ж усіяли всі схили…Цвітінь зворушувала душу. Отак в коловерті веснянім,Шукає серденько підказку,Невже це молодість насправді,У вікна стукає щоразу?
. . . . . . . . . . . . .ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА . . . . . . . . . . . .Ще не вмерла УКРАЇНА, – . .Хлопці юні й молоді співали, . .Землю рідну і єдину . .Тілом та душею захищали. . .Ще […]
Як легко поранити душу,Віднині зробилась вразлива,Багато дісталось їй смутку,Бентежна безвихідь здавила. Війна відбирає всі сили,Замучили ночі безсонні,Шахедів щоденні сюрпризи,І виліт ракет із безодні. Нестримні потоки емоцій,Постійно тримають в напрузі,Неспокій, неспокій, неспокій!І серця, прискорений стукіт. Я віру, любов і надію,Вплітаю в колосся пшениці,Щоб мрію побачити світлу,Голубку… в погожій блакиті.
. . . . . . . .МАМИНІ РУКИ – Сільський етюд. . .Чи є на світі щось незабутніше, неповторніше, найпрекрасніше у житті, як МАМИНІ РУКИ ? Ніжні, ласкаві, добрі, теплі, приємні… . .Тільки народившись – з’явившись на світ білий – ясний, ми вдихаємо – відчуваємо […]
Малесенька річка вздовж села, Ще й густо вкрита очеретом, Завжди спочиває тут душа, Й карась моїм є аргументом. Ледь вранішнє сонечко зійшло, І жайвір плине над житами, Дружненько в роботі все село, Тому й у кожного є справи. Управився ще спозарана, Та гайда слідом за качками, Не займане, всі пам’ятають, […]
. . . . . . . . . .Я СИНОВІ РОМАНУ РІДНА МАТИ… . . . . . . . . .І знов стою, і знову виглядаю . .Я сина рідного і ночі, й дні, . .Сама себе не відаю – караю, . .А може, з волі […]
. . . . . . . .ТАКИЙ РАДІСНИЙ І ЩАСЛИВИЙ …СОН . . . . . . . .Була ГОСПОДНЯ весна… Гарна заквітчана весна. Квітували – дивували неймовірно ніжним ароматом біленькі зірочки – нарциси. Яскравим полум”ям майоріли ранні червоні тюльпани. Пишно розросталися великі кущі білосніжної півонії. Потопало у молоденькій […]
Капибара заболела. – Что пила и что ты ела? – (Врач прощупывал живот.) – Яблочный пила компот, Ела сено и бананы, Корешки, батат, каштаны, Клевер, свежий огурец, Но на этом не конец. Ела фрукты: апельсины, Груши, сливы, мандарины, Патиссончик, кабачок, Дыню сладкую, лучок, Топинамбур, артишоки, Вы, как будто, доктор, в […]
. . . . . . .МОВ АНГЕЛ ДОБРИЙ ТИ, МІЙ СИНУ… . . . . . . . .І ким ти був у цьому світі, рідний сину? . .До тебе люди йшли – дорослі і малі, . .Мов ангел дорий, ти оберігав людину, . Який ти гарний слід зоставив […]
Хто у нірці? Вуж? Тушканчик? Ні, маленький тарбаганчик. Довгохвостий та прудкий Зайчик, тільки земляний. – Йди до мене, дам морквинку, Капустини половинку. – Й крок назустріч не зроблю, Їсти квіточки люблю.
. . ТАК ТЯЖКО НА ДУШІ, МІЙ СИНУ… . .Так тяжко, сумно на душі, мій сину, . .Нема тебе скрізь, поруч та й зі мною, . .Набутися б, ріднесенька людино, . .Наговоритись хочеться з тобою… . .Чому розлука долею судилась? . .Чому ГОСПОДЬ забрав тебе так рано? . .Та й […]
Буває, приходять такі часи, Коли в душі дзвенить пустота, Начебто чуєш якісь голоси, Тобі ж цінна твоя самота. І ти між двома світами, десь там, Загубилася. Так, витівки. Хоча це можна назвати життям, Роздуми, спогади, зупинки.