Ти плачеш над тілом, людино, Яке покидає душа! Щебечуть гаї солов’їно, Та серце воно не втіша!.. Навіщо так дорого платиш, Рятуючи тлінную плоть, Чому над душею не плачеш, Яку покидає Господь?
про життя
4693 posts
Нагороджені владою і прокляті людьми В лампасах українські генерали! Безцінними дитячими слізьми Напоєні всі ваші капітали! Я бачив тих дітей, що втратили татів, На реабілітації в Карпатах, Я б сам, на їхнім місці, жити не хотів, Ні в Україні, ані в Штатах! Ніде на світі цім, хіба що у Раю! Подалі від […]
Кричать лелеки на околиці села, Прийшла в Васловівці непрохана біда! То не татари Церкву обступають – Свої іуди браму виважають! Плюндрують тіло Матері розкрите Розкольники – антихристові діти!Обабіч храму вірний люд страждає, – Анафема! Анафема! – лунає, З могил батьківських голоси неначе, І Божа Матір на Іконі плаче!
Ми бачимо людей за себе гірших, І судим поза очі залюбки! Ми невмолимі по відношенню до інших – І так поблажливі до себе, навпаки! Як тихий вітер обціловує дерева, Так Божий Дух торкається душі!.. Не зневажайте один одного, не треба! Наше життя щохвилі на межі!
Світ все гучніше нині констатує Нам про відсутність честі і цноти! Відкрите зло суспільство менш дратує, Ніж безкорисний прояв доброти! І напускні на камеру гримаси, І хижий блиск за тюнінгом в очах, – Повія, що чергує біля траси, Так не здивує, як по вулиці монах!
Я б декому відверто зауважив, Та чи словами їх переконаєш, – Не страшно те, що хтось тебе зневажив, А страшно те, що ти це пам’ятаєш!
Як таємничо плещуть озера восени! Встає над вербами задумливо світання… Ніколи так не брешуть, як під час війни, До виборів, і після полювання!
У саван тиші дивно загорнуся, В кадило серця ладан покладу, І, як в дитинстві, щиро помолюся, І до Розп’яття гірко припаду!..
Гріхи таїтися від нас мають властивість, І серед них — про себе недбайливість! Якщо про зовнішній свій образ ти не дбаєш, І, ніж могла би бути, гірше виглядаєш — Це смертний гріх і д’явольське розтління! Бог — це краса! І зовнє зубожіння Ну аж ніяк Йому не притаманне — Його […]
Озерна свіжість біля верб розлогих, Церков далеких в небо гострий зліт… Щемлива ніжність в серці до убогих – Це та любов, яка тримає світ! Цвіте в очах Пречистої барвінок Взоруючи на Лик її, пізнай, Що кожний милосердний нині вчинок – Це сходинка твоя у Божий Рай!
Авторська пісня Жовтневий ніжний сніг на листя впав ледь-ледь, Далеке місто сяяло в заграві… Я вижив після розстрілу приречених на смерть – Мене аби-як загорнули у канаві! Мабуть, пройшов я тест на Віру в цій війні, Хоча не був ані спецом, ані атлетом! І куля влучила в натільний хрест […]
Ти — несказанне явище мені! Ти — море, що в лице мені сміється! І діамантова троянда вдалині, І незбагненна таємниця серця… Ти та, яка від муки позбавляє І Волю возвістить мені Господню, Ти та, котра правицю простягає, Коли весь світ летить в страшну безодню! Не знаю, як достойно величати Цю […]
Зоря зійшла, палає обрій… В соборі тисячі людей! Дверима входить Пастир добрий, Щоб мовить слово до дітей! І в тій промові його мудрій Для серця мого є бальзам! Хвалімо Бога, є Онуфрій – Архієрей на радість нам! Квітує в Церкві благоденство, Та аспид поруч ще шипить! Благословіть, ваше Блаженство, Всім […]
Обліг високий лаврський пліт Рожевий виноград… Йде Київский Митрополит По килиму з троянд! У ряд шикуються ченці, Священство, Божий люд, Хори співають тропарі, Хоругви там і тут. – Онуфрій йде!!! – луна з боків, Світильники горять, І на кадилах в дияконів Бубончики дзвенять!
Не хочу чорної землі Їдкого диму смерті крові Не хочу я руїн в смолі Не хочу я такої волі І прапор цей страшний І мир і спокій не несе І я не вірю що такий Нас об’єднає і спасе Отож візьму свою палітру Змішаю всі тут кольори І нанесу на […]
A вірші йшли Й лягали на папір І ти уже мені повір Не мала змоги їх тримати І тиха ніч І стихло все Що серце полум’ям несе В повітрі стиха так бринить І що на серці так лежить Усе лягає на папір І ти повір, мені повір Не можу більше […]
Стучали на стене часы И ветер ветку за окном пинал Я вижу ветер встречной полосы Что будет дальше, ты уж знал Меня пронзает снова пустота Ну вот, тебе пора идти Поцеловал детей и, темнота Я пожелаю доброго пути Осколки льда сжимают мое сердце Осколки льда, но нет пути назад В […]
Мое дыхание с твоим соприкасается И наши чувства вновь переплетаются Да вместе мы. И никого пусть не касается И лишь твоя рука опять моей касается Ты только мой, один неповторимый Ты только мой единый неделимый Ты мой и сердце к сердцу прикоснется Ты мой, дуэтом в рай небесный унесется Чужие […]