Похмура осінь… дощ холодний,Опале листя безпорадно,Лежало мокре й без турботи,Топтали люди наостанок. Отак вдивляєшся у морок,Душі обвитої серпанком,Неначе блискавка із громом,Та досить! Світлого я автор! Не здамся, сонце зачекаю,Хоч краплі стукають у вікна,Тож вип’ю кави, щоб відразу,Додати настрою й терпіння. Цей дивний запах шоколаду,Акорди вирвалися птахом,Життя виводить серенаду,Його відчула до […]
Природа
Холодну годину,Зустріли всі квіти,Тож кожну стеблину,Мороз вже помітив. Лишень чорнобривці,Його не бояться,Нема таємниці,Тут предків старання. Їх сіяла бабця,І мама любила,Бо квітка є давня,Як наша родина. Розійдеться запах,Пахучий по саду,Безмежно я вдячна,І дбаю на згадку. На щастя на долю,Букет пригортаю,І начебто поруч,Знаходжу розраду.
Ніжні хвильки, кинуть бризки,Мовби сяйво, сиплють срібло,Тільки чайки чути крики,Нащо ґвалту дивне дійство? Звісно зичну любить море,Давні друзі, ділять простір,Поряд завжди шум прибою,Й голос чайки, ніби в змові. Шторму шалу, ранить гавань,Вітер виє, гуркіт з градом,Кине виклик, чорним хмарам,Схоже пташка зараз янгол.
Напевне в образі людини,Бував мій Мурчик, безперечно,Тож часом, всядеться грайливий,І нічку слухає тихенько. А знаєш котику, як гарно,Отак дивитися на місяць,Немов поринувши у сяйво,Там дивне з’явиться сузір’я. Ось зорі, бачиш, устелили,Які в них усмішки привітні,Глядіти нащо на годинник,Хвилини зараз всі магічні. Світило в повню… то є сила,Приходить зопалу натхнення,Розсипле римами […]
Осінній дощик накрапає,Зібравши хмари сіруваті,Душі осяяний орнамент,Не змиє сирості зухвалість. Відтак полинувши у щастя,Панянка втіху не відпустить,Весна була їй як причастя,На благо й осені спокуси. Відколи жінка у розмаю,Знайшла чар зілля на світанку,Щоранку личко омиває,Рокам не давши перевагу. Полий же дощику рясненько,Хай навіть листя опадає,Життя любити, як мистецтво,Погода всяка надихає.
Закружляв вітерець підхопивши хвилю,Враз розбурхав емоції, якось дивно,Напоролась вона на скелясту глибу,Почуттям додала хвилювання вихор. Невгомонна скидалась… прозріло море,Відчайдушно навчались, щоб мати розсуд,Тож нутро показало, навіщо гонор?Зупинилося дійство, не буде шторму. І вітрець мимохіть, затихає мудро,Відтепер, як тихенько… аж шепіт чути,Зародились акорди, невже співзвучно?Чарівливо звучали віднині струни.
Так я пам’ятав: Падолист-спудей Мандрує в кам’яну Сорбонну Битою стежкою чорних вагантів: Замість богемської лютні У нього в хатині-келії Платанова дошка (Приємно до неї тулитися – Вона тепла як вересень). Так я мислив: Шугають над тополею сну Сойки гіпсових піснеспівів – Хоралів жасминових квітів: Я теж монах – кармеліт босоногий, […]
Хмарки зібралися надовго,Тож небо вкрилося пітьмою,Холодні краплі монотонно,Стікали з листячка сльозою. Осінній дощик незабутній,Отак дивлюся у задумі,Життя гортаю без ілюзій,І бачу стільки подарунків. О Боже, мабуть, це прозріння,Нарешті душу я відчула,Себе спасаю від невір’я,Навіщо зрештою ці пута. А листя гарне, золотаве,Любуюсь дивною красою,Хоча і падає, все ж сяє,Коли подивишся з […]
Все ж осінь дивує укотре,Чекаєш завжди чудеса,Теплом кольорів, як огорне,Відпустить в політ журавля. А бабине літечко прийде,Коли заіскрить навкруги,Немов пробіжиться враз липень,Недовго… шепнуть віщуни. Негода приходить незмінно,І холод прониже повір,Та й іншим заповнює змістом,Зими відчайдушний привіт. Кружляє і падає листя,Бо перший мороз пробігав,Лунала пронизлива скрипка…Він тільки її уникав.
Красуні зіроньки яскраві,Собі придумали забаву,Змахнувши хусткою заграві,Небесну створювали сагу. Сьогодні дивна атмосфера,Світило стрінеться з пітьмою,Під час нічного апогею,Природа робиться німою. Закриє чорне покривало,Маяк… ворота в безконечність,І поряд з’явиться мій янгол,Укривши тихо, як належність. Я також Всесвіту частинка,Хоч лячно інколи буває,Та кожна кинута піщинка,Мабуть, потрібна як обранець. Пустун же місяць золотавий,Всі […]
В очах незвідане небо,Волосся світле шовкове,Навколо квіти… блаженство,Казкове всіяли поле.Метелик пурхає ніжно,Та зовсім нас не боїться,Настільки щастя безмірно,Відчуло навіть довкілля.Отак забудемо будні,Скоріше підемо разом,В незвичний простір майбутній,Де тільки радості сяйво.Ці миті втримати хочу,Чому все з нами, о Боже!Беруся завтра за зброю,Ще суне військо вороже.Невже за обрисом знову,Убивча зграя… прокляття,Сприйняти може […]
Зненацька затихло море,Тож місяць приліг на воді,Яскравий немовби сонце,Враз світло розсіяв вночі. Близенько маленька хвилька,Плескалася мило, смішна,Відчула блаженства присмак,Ой як же любила життя! Зваблива в магічнім сяйві,Незвична, весела, проста,Неначе у дивній казці,Усміхнене щире дитя. Приємні коштовні миті,Повідала щастя душа,Емоцій нестримний вирій,Мов скрипки торкнулась струна. Отак і витати б разом,Тяжіння відчули […]
Шумливий нескінченний гомін,Потоки люксусових машин,Невтомна метушня смартфонів,Кав’ярня, з ароматом спиртним. Скалічені навколо душі,Настирлива незрима біда,Щоб болю не відчути лютість,Личину натягнули мерця. Сарказму і цинізму привид,Сумної порожнечі тягар,Живими, перестати жити,Поклавши почуття на вівтар. Не здамся, не відкрию двері,Хандрі, що стереже у пітьмі,Злостивій показати неміч,Програти в цій підступній війні. Мої розчарування й […]