(Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки моїх книг – пошерхлі поверхні моїх необачних і недоречних текстів […]
з життя
3536 posts
А нами граються, люди мов іграшки, Хтось розпочав давно, жахливу цю всю гру. Долі ламаються, і вся земля в крові, Немає жалості, людяність вже не в ціні. А нами граються, їм просто байдуже, Царі життя в ночі, осліпли від жаги. На дошці шахами, всі люди стали їм. І скільки зорь […]
«…І маючи страх, щоб не натрапити нам на скелі, закинули ми чотири кітві з корми, і благали, щоб день настав…» (Діяння Святих Апостолів. 27.29) […]
«Це все мені втіха за той ранковий трамвай…» (Джеймс Джойс) У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними […]
«Вікна навстіж. Свіже повітря допомагає запам’ятовувати. Корисно хором.» (Джеймс Джойс) Я блукаю між хмарочосами, Як останній король модерну, А мені кричать галантні гарсони У чорних краватках-метеликах: […]
«Горобці – флібустьєри зими…» (Клод Клішо)Ілюзорні вухасті кроликиГризуть ілюзорну траву*(Таку ж зелену, як мої сни),А Шовковий ТомасЛасує морозивом хмар:**Трохи білого на блакитному –Наче в Армориці*** – берег і шумМоря. Того – неспокійного.Розкажіть про це королю Джону –Невдасі й муралю замківТаки на острові, на зеленому****З каменів, […]
Рід Кептаруків – давній гуцульський рід, що в княжі часи володів землями біля нинішніх селищ Делятин, Лойова, Дора, гір Вавторова та Студена Клива. Символами роду здавна були квітуча гілка ґоґодзів та чорний лелека. Основні кольори вишиванок – жовтий та зелений. Рід здавна належав до родів так званого «гуцульського прикордоння», що […]
