ЛИСТ Якби я могла… Написати тобі листа – Одного єдиного, Невловного і нестриманого… Скільки б я тобі всього розповіла! Спочатку, про те, Що ось за вікном стоїть знов весна. Помірна і квола, лінива й слабка, Але все ж до життя поверта. Відтоді це сьома весна… А потім, […]
з життя
3536 posts
ЗНАК Брахман мовчить… Життя своє кладе На жертвенний вівтар, Що мудрістю цвіте. Буття, мов вищий ДАР. Кшатрій мовчить… В бою, у молитвах, Загарті та в муштрі Долає в серці страх – Об’єднує «низи». Вайша мовчить… Але до співів клич – Дає нагоди час Найрадісне з облич, Найвартісна […]
Я, літо і папір Від нього пахло скловатою, потом і будівничим брудом. Такий жалкий, зморений, на старій і облупленій «Україні»… Замість обідньої перерви він припхався до мене. Я дивилася на нього і не розуміла, як з вчорашнього вечора, він міг так подурніти. Постоявши біля скрипучої хвіртки, помовчавши, він попросив […]
Ты для меня, как весна, что греет душу мне! Согреваешь ты меня и на яву, и во сне! О такой красивой я всю жизнь мечтал! Влюблен в тебя, влюблен! Для меня ты – идеал! Милая, родная, без тебя и дня мне не прожить. Люблю тебя, люблю и буду я всегда […]
Надворі було спекотно, тож Ганя вирішила порозмовляти зі своєю сусідкою Ольгою у хаті. Агов, сусідко! Чи можна зайти на два слова? — гукнула у прочинені двері. Так, заходи, Ганю. Трохи си побалакаєм, — відповіла Ольга. Що чувати нового? Та такого ніц, хіба що моя невістка мене знов знервувала. А то […]
Зміліли ріки і змаліли береги. Шпаки клюють черешні за хатами, І вОрони горіхові верхи Збивають заїдастими ротами. Замулились джерела і ставки, Де моя мати срібну воду брала І обвінчалася я з сумом навіки, Й тривожним сон став, як нічна заграва. Затихли птахи-співуни у небі, Лиш сумно щось приказують в бузку, […]
Любовь – это странная штука, В ней внезапными будут дожди, В ней нелепыми будут моменты Когда нам быть вдвоем суждены. У любви нет ни граней ребристых, Нет и даже волнистых минут, И нет даже сердечных признаний, По которым все люди живут. Мы не можем найти разобраться, Где начало, а где […]
Епоха прозрінь приходить раптово. Хоча насправді з часом з’ясовується, що все до того йшло. Цинізму навколо щосекунди більшає, а щирих сердець меншає. Ми все частіше приховуємо свої почуття за масками фальшивої доброзичливості, натягнутих посмішок і розмов ні про що. Прозріння з’являється як світанок. Ти прокидаєшся вранці і розумієш, […]