Троянди розцвіли в моїм саду, Такії пишні і пахучі квіти, І нагадали мені про пору, Як ними милуватись ми, як діти. Приспів А троянди, а троянди, Квіти ніжні, запашні, Чи байдуже вам, троянди, Що в нас діється в душі!? І горять, горять собі, палають У саду моєму гарнії квітки […]
Daily Archives: 17.07.2018
9 posts
Мої з тобою розмови — із присмаком шоколаду. Моє до тебе кохання — п’янкий альпійський ґлінтвейн. І ночі самотні схожі на пастку чи навіть зраду. І всесвіт — ще більш відносний, ніж думав колись Ейнштейн. © Людмила Іванець
Грішне кохання З тобою ми зустрілись надто пізно, Коли весна і юність відцвіли, Подарувало літо нам сім’ї намисто І осені настали тихі дні. Нам було байдуже, що скажуть люди, Та неважливі стали пересуди І зовсім не бентежили нас погляди цікавих перехожих, Кохали ми, хоч знали – так негоже… […]
Юнак молоденький троянду вгледів, Трояндочку в чистому полі. Немов би на крилах до неї летів І любувався красою доволі. Трояндо, трояндо,така молода, Трояндо, ти в чистому полі зросла! “Трояндо красива, зломлю я тебе. Краса твоя так полонила мене!” “А я тебе, хлопче, за те уколю, Бо болю терпіти я страх […]
Співає травень за вікном. Вплітає дні в свою косу весна, що розлилась кругом. Ось квіти татові несу… І стелються мені до ніг, і тягнуться мені до рук шовкові трави запашні, бо квіти татові несу. Звивається змією шлях і губиться в словах жалю весна, обірвана завчас… Я квіти татові несу! Він […]
Тихий дзвін золотого колосся, Запах меду, як липа цвіте, Ніби манить до себе і просить, – Ти хоч зрідка навідуй мене. А мене і просити нетреба, Що за Божий то дар – світ краси, Щось шепочуть замріяні верби, Мені сняться їх голоси.
Про що мовчать твої вуста? За ким твоя душа сумує? А по щоці тече сльоза, Скажи, кого тобі бракує? Невже його? Невже і досі ти чекаєш? Надії марні у думках снуєш І без взаємності кохаєш? Чому ніяк не згасне вогник? Жевріє досі, як на зло, Страждаєш ти і […]
Люблю осінь, заціловану дощами, Залюблену й загублену в лісах, Розбещену, розхристану вітрами Знеможену від полюбовних чвар. Запалену хмільними кольорами, Сп’янілу від цілунків між трави, Змальовану майстерними мазками В картинах, віршах й просто на стерні… Розкидана копицями по полю, Розчесана туманами в ярах. Без сорому,без остраху,без болю Краде в природи свій […]
Мамина молитва Заглядає місяць крізь фіранку, Розсипає світло зірочок на ганку, Ніч в своїй прекрасній тиші, Усі сплять, лиш мати немовля колише. Просить Бога про його здоров’я, Довго молитвИ читає, Прихилилась до колиски, Біля неї ж засинає. Світить сонце рано-вранці, Син у школу поспішає, Настанови мати дасть, […]