Любить устали сердце и душа И будто ты сума сошла Не думаешь о нем? Не знаешь ничего? Гори оно огнем! Ты все же не его! Как раньше его хотелось, Как в небесах мечталось, пелось… Но вот дела, но вот беда. Не думал он, не знает он. Ему […]
Daily Archives: 10.08.2018
76 posts
Віконна рама, визначає, Твій настрій та турботу, Вселюдський сміх та їх блювоту, Але твій гріх, він не спливає. Та той тягар, заносить плечі, Рюкзак спадав, ти підривав того, Хто різав, крав, зв’язав, свободу туго, Не завмирав, лиш залишав все зайве-речі. Цей шлях єдиний, а може це мазок картини? […]
стихає гомін за вікном.. у вікнах світло ніч вмикає.. пташки забилися під стріху.. тихенько вітерець зітхає.. зітхаю й я..чомусь сумую.. вдихаю ніч..думки..думки.. як так??-..сама собі дивую.. згори підморгують зірки.. неначе спокою бажають.. неначе хочуть щось порадить.. затім за хмарками щезають.. ніхто їм в цьому не завадить.. вдихаю ніч..думки сумують.. навіщо […]
Солнце золотыми нитями грело землю, веяло теплом. Пело мое сердце соловьем, не ведая о том… Птицы разливали трели по садах словно, солнечный свет расплывается по всему свету, проникая в каждую щель. Сказочно порхали мотыльки в парках, как осколки разноцветных звезд, утерянных после вьюжной ночи. Вдали сада в конце аллеи рос […]
..”закохатися в душу..не торкаючись тіла..” ..закохатись в намріяну казку життя.. ..і наосліп іти.. ..та яке кому діло.. ..що у казки не буде свого майбуття.. ..краще казка.. ..ніж те..що буває в житті.. ..краще просто іти навздогін своїм мріям.. ..краще віра в надію..ніж без долі буття.. ..\ну чому я наївно в казки свої вірю??\.. […]
..Лелеки повернулися додому.. ..додому їз далеких тих країв.. ..де було тепло..де всього доволі.. ..тільки немає рідних ручаїв.. ..І час настав..в душі заклекотіло.. ..гей-гей у вирій..до домівки..до річок.. ..заплавні луки ваблять та годують.. ..між трав виблискує тихенький потічок.. ..І полетіли з мріями ключі.. ..попереду їх кликав рідний край.. ..а тут зима – […]
Улыбки солнца свет Вуалью ночь окутала в сердцах Меня здесь нет И не было. Лишь страх Скребется тихо в уголках души Ты свет надежды не туши Прошу тебя живи, дыши, Нельзя сказать – ты напиши. Но только не молчи Но только не вздыхай И если хватит мочи Вдохни по глубже […]
..тяжіє подих..спогади сумні.. ..сьогодні день такий..всі згадують минуле.. ..а хто..скажіть..його на мить забув??.. ..літа неначе миті промайнули.. ..нас вчили пам’ятати дні війни..історію..а хто її писав??.. ..ми знали те..що дозволяли знати.. ..лиш свідки всьому Бог та небеса.. ..і як було всю правду в них спитати?? ..а час минав..історія писалась.. ..і розкривалися […]
..лето листает дни – время вперед.. ..хочется отдыха телу..душе – лето зовет.. ..кто лезет в гору..кто уже в море..кто то в пути.. ..мы на Черкащину..нас уже ждут..время, лети.. ..снова в походы..по новым и старым местам.. ..воздух..природа..компания – просто мечта.. ..снова в историю и в глубину веков.. ..память хранит в себе время..кровь праотцов.. […]
..Україна..рідна ненька..всіх нас об’єднала.. ..звідусіль..з усіх куточків..тут нас позбирала.. ..нас Черкащина до себе прийняла в обійми.. ..Думанці з’єднали нас..стали мовби рідні.. ..Всіх любов єднає нас..до волі..до миру.. ..рідні землі надихають славить Україну.. ..нам чужого не потрібно..нам своє б уберегти.. ..те що пращури здобувши в землю полягли.. ..Всі ми сестри й браття тут..на Вкраїні милій.. ..в нас козацький дух до волі..всі ми серцем […]
..Холодний Яр..історія життя.. ..історя квітучої землі.. ..народу, що ту землю прославляв.. ..життя віддав..складав вірші..пісні.. ..народу, що боровся за життя.. ..без гніту..рабства..за квітучу долю.. ..щоб згинуло з землі усе сміття.. ..ішли на смерть щоби здобути волю.. ..о скільки зрадників ти породила земле.. ..що за копійку душу продавали.. ..а скільки нечесті твої ганьбили стежки.. ..і на шматки твої простори […]
Ты много в жизни повидала, В свои невинные года. Я помню все, что ты сказала, Кого ты ждала иногда Насколько знаю, ты дождалась И если помню это он Хочу, чтоб ты все время улыбалась Чтоб было явью, а не сон.
..ще один Ангел полинув на небо..ще одне мінус життя.. ..Господи!!..чому у тебе потреба зупинять серцебиття??.. ..чом наші діти тобі завинили??..чом їх збираєш собі??.. ..скільки вже Ангелів ми схоронили??..скільки вже нас у журбі??.. ..чом не збираєш пихатих та гидких..злодіїв та волоцюг..??.. ..чом по землі ходять бридкі нікчеми..тягнуть по долі ланцюг??.. ..серце кривавими слізьми вмивається..очі […]
В стихах я напишу рассказ Он о любви, и он о нас И свет твоих прекрасных глаз Меня согреет в этот час. Так вот: с чего начать историю свою Да просто я тебя… люблю… Души моей тревожный тон Поет с твоею в унисон. А что слова? Они немы, […]
Солнце гладит макушку леса, Словно сына по голове. Тихо пляшет дымок белесый. Виадуком ложится свет. Возле трассы стоит шиповник, Ярко светит его кармин. Поле-море штормит, и волны Желтым шумом летят с долин. Осень жадно лазурь из чаши Как напиток пьет голубой. Что-то стал я влюбляться чаще! Осень, станешь моей женой?
Обернул рассвет туманом домики, Словно белою бумагою Сырные причудливые ломтики. Дым застыл на небе магнием. Упираясь в тучи, трубы черные, Как сигары исполинские, Курят. А завод на местность горную Смотрит окнами таинственно. Говорит луне он – бледной страннице – Голосом станков и молотов: “По утрам твое лицо меняется. Ты куда […]
Цей вечір духмяний і ясний, Так пахнув снігами іскристими! Весь захід червоний, смугастий Покрився хмарками злотистими. Темніє. Тiкають хмариночки. Вже місяць на небо виходить, Яскравим вiн грає промiннячком, Гуляє по синьому зводу. Все небо, немов синій човен, Пливе на […]
Бывает странно когда грусть Внезапно так коснется струн души Ты молча скажешь, ну и пусть Один, среди ночной тиши И непонятно где и как Приятной будет эта грусть. Воспоминания вот так Всплывут сами собой и пусть. Ты улыбнешься не спеша Задумаешься на мгновенье И лишь одним добром дыша […]