Мне, кажется, я оглянулась, и , воткнулась лицом в свою тень. Я не увидела там ничего, только: пустота, тревога, мрак и одиночество. Большие мурашки побежали по телу. Я закуталась сильнее в кофту и отвернулась. Нет. Я это и так знаю. Не хочу сюда. Мне в другую сторону. Здесь все покрыто […]
Daily Archives: 10.08.2018
76 posts
Великий всесвіте, згорнися у дитинство, де все так затишно, легко, пахне чебрецем, бо ще не носять діти в серці лицемірства, бо ще ростуть під правильним дощем. А що ж стається, коли ми виростаєм? Метушнею й болем обростаєм, великий всесвіте, згорнися в ту хвилину, коли так солодко смакує зірвана малина…
Я намалюю тобі небо, всіма волошками літніх цілунків, і більше нічого не треба, лише зізнань твої візерунки. Лише гаптоване щастя і небо, і волошками писані вірші, і більше нічого не треба, і небо в очах сміливіше.
ХВАЛА СПАСУ ! Прийшов Спас Знов до нас Густими медАми, Яблуком налитим, Спілими грушками. Зібраним зерном Нового врожаю, Буйноцвіттям квітів Землі, – наче Раю ! Господу хвалу віддаймо За його щедрОти, Многотрудні результати Плідної роботи. Благодатний час Нам Всевишнім даний В розмаїття, – розмаїття … Спаса день весь вбраний. Творцю […]
На альтанці твоєї душі стану крихтою стиглого неба, вище світу і без метушні, без ретуші днів, просто в щасті потреба. На альтанці твоєї душі стану віршем, любові оркестром, вище світу і без метушні, просто все буде щиро, просто все буде чесно.
Твого тихого раю грішниця, у полоні твоїх очей, пишу сповідь, так солодко пишеться, і вечорію біля ніжних плечей. Твого тихого раю грішниця, хай розкажуть вишні про нас, як серця стають ніжними птицями, і співає небо романс.
Ти мовчки куриш у ніч полохливу, Дощ охопив тебе вогким полоном. Гарячий, втомлений, дуже щасливий, Мовчиш і вдихаєш дим на балконі. Ліниво скрутилась на ліжку з утоми, Щедро наповнена, любий, тобою, П”яна від щастя, грайлива і сонна Вдихаю дим з ароматом любові. Бісики хитрі у погляді грають, Кличуть […]
Присвячується Р.Є Тисячоліття третє на порозі – Змінилися часи, змінивсь і світ. Нічого вже не знайдеш на дорозі. Тяжкі часи! Та що ж тепер робить? О! Як же розпаскудилися ми! Не хвалим Бога, а розбої чинем. Занапастився світ! А ким? Людьми! О Боже милий! Таки й ми загинем! Та ти […]
Вишита сорочка – гордість і святиня! Символ України, поколінь зв’язок. Праці копіткої і душі творіння, Біла вишиванка – квітів ланцюжок. Візерунки вічні розцвітають дивом, В них краса природи, український дух! В них сакральна пам’ять про світання й зливи, В них любов і вірність й гіркота розлук. Вишиванка біла […]
Вночі і вдень чекає... на сина свого мати. Одні думки́ тривожні й не йде до неї сон. Хто ж ці придумав війни? Хотілось їй спитати. Чому мовчить уперто мобільний телефон? Якби ж то мала крила! Якби ж могла літати! Полинула б до нього крізь пекло і вогонь! І по́при перешкоди […]
Яке ж це рідне слово – “Мама”! Воно з дитинства на вустах! Матуся зцілить словом рани, Любов’ю зніме біль і страх. Летим до неї, мов на крилах, Щоб знов побути ще дітьми. Вона чекає…, по́ки в силах, Стрічає нас за ворітьми́. Тремтять від щастя в неї руки, Як […]
Я хотів би бути Донкіхотом, Воювати з вітряками без кінця, І присвячувати всі свої походи Ясній вроді твого ніжного лиця. Я хотів би бути витвором Шекспіра Й серед днів буденних, навіть, злих, Почуттями захлинутися без міри І з тобою залишити світ живих. Я хотів би народитися у Трої... Я б […]
Від вихідних до вихідних, від сесії до сесії Крізь довгі й смутні місяці і хаос нескінченний Так безтурботно й весело тягнулись наші дні. Ми намагались жити в кайф, драйвово й без депресії І легко оминаючи страшний тягар буденний Шукали вперто й ненаситно істину в вині, Постійно й наполегливо відвідували секцію […]
На колінах Господь я стою, Пред Лицем Твоїм Боже склоняюсь. У молитві своїй говорю, Милість Отче Твою призиваю. Бачих Боже Ти кожного з нас, Наше серце у Твої долонях. Наші долі у Твоїх руках, Все життя лиш в Твоєму Слові. Ти сказав не покинеш нас, Будеш поруч завжди… і в […]
Долаючи з Батурина дорогу на Крим турецький й Запорізьку січ, стрів біля річки кобзаря старого козацький сотник Дума віч-на-віч. Сидів сліпець на березі крутому і піснеслів наспівував сумний. Давно старий не мав сім’ї і дому, тож душу укладав в переказ свій. Перебирав співець бандури струни і над […]
Я про́шу пригадайте дотик лагідний весни. Ви тільки згадку допустіть в уяві про ніжний теплий дотик і тоді я зможу… Я зможу розпові́сти вам про гарну днину, про сонячні промінчики ясні і зелень трав, які буяють по весні. І то́ді… І то́ді в осінній прохолодний вечір ці спогади зігріють вас. […]
Тонути в обіймах Блаженність чи ні? Танцюй на колінах Довірся мені Ми правди не знайдем Вона не для нас Кого ми кохаєм Знецінюють нас Кохання вбиває Частину мене Танок надихає Хоч в прірву жене Злетівши в бажаннях На дні я лежу Танцюй на колінах Собі я скажу
Дерева повільно з роками всихають, нема більше сил і бажання немає триматись корінням за ґрунт. Вже гілля ослабло, знесилений стовбур схилився незграбно від втоми віків до матінки рідної, до неньки-землі. Відсутнє бажання когось зігрівати, не хочеться трави тепер захищати від сонця пекельних вогнів. І я похилився. Самотній. Один. Скінчилась від […]