Дом в обьятьях виноградника, Льется кофе темноты. В симпатичном палисаднике Спят малина и цветы. Легкий шум от вентилятора, Дремлет в кресле мой сынок. Месяц над окошком якорем Виснет. Я уснуть не смог. Мысли раскалённым оловом Растекаются во мне, Разболевшуюся голову Обжигают всё сильней! Я задумался о будущем, Что сынка ждет […]
Daily Archives: 13.08.2018
А мені сорочку мама вишивала, Квіточку до квітки із любов’ю клала. Будеш, моя доню, ти її носити, Будуть мою, люди, квітоньку любити. На сорочці білій маки червоніють, Мамині відтінки мою душу гріють. Одягну на свято, серцем пригорнуся, Хай же тобі руки не болять, матусю. Хтось можливо бачить лиш сорочку білу, […]
Біжать нестримно, як вода, роки. Минає місяць, інший наступає. То повертають з вирію пташки, То знов ключем осіннім відлітають. А я все жду, що ти мене знайдеш. Весною станеш на моїм порозі. І вже не буде перепон і меж, Щоб ми зійшлися на одній дорозі. Наснилося, йдемо по […]
У лісочку, на горбочку, серед трав духмяних враз, зацвіли малі дзвіночки, щоб порадувати нас. Повмивалися росою, що з’явилася зрання. Й потягнулися до сонця, зігріваючись співа. Дивний дзвін їх лився лісом, мов безмежная ріка. І не будо у тій пісні ні початку, ні кінця.
Ти, любий друже, певно чув розмову, Що світ наш починається зі слова, А може з діла – вічне сперечання, Не вір, світ починається з кохання! Великого гарячого, як сонце І в кожне загляда воно віконце, Зігріє всіх і кожного освітить Аби лиш ми навчилися любити. Ти чув, мабуть, що так […]
За городом через річку Ліс росте там невеличкий. Ось берізки білокорі Похилились на тополі, Ніби шепчуться про щось, Може і почує хтось. За берізками йде сосна, Мідна вся, високоросла, Наче олівці струнка, Так і тягнеться рука Підійти і обійняти, Вгору голову підняти, Посміхнутись, притулитись, На красуню задивитись! Як же гарно, […]
Я не люблю сложных фраз в поэзии, И недосказанных слов в отношениях. Мне не нравятся люди, без чувства меры, И те, которых ставят в пример нам. Я сочувствую всем , которые не понимают, Им не дано, в чем суть они не знают. Жалею, когда в беде и беспомощны, Просто […]
Є миті, коли ти не можеш комусь брехати. Неправда стоїть, ніби кістка в подертім горлі. Впиваючись голками в руки, серця і п’яти, зумисне чи випадком дивишся в очі чорні, сурмлять у сумлінні скріпачені досі горни, і ти відвикаєш поволі себе втрачати. Довіра до сили магічної ошуканства – як вічний […]
А мысли все о нем И пролетают без внимания Мечты. Гори они огнем. И дни в сплошном тумане. И знать не знаю я, о чем Так извиваюсь, мучусь, каюсь, Как будто душу кто мечом Разрезал. По углам метаюсь. В ушах один и тот же звон. Прощальных слов пропета песня Я […]
Душа твоя невпинно десь блукатиме, Дороги між світами килим стелять. Хтось висікає рисочку між датами, Чумацький Шлях намалював на стелі. Знайома стежка по чужих галактиках Під місяцями вѐсни сповідає… Повернеш на сагу̀ Вселенських равликів, Зупинишся на мить і не згадаєш, Як ніч манила, дах всипався зорями, Минала ніч, […]
Абсурд таится за стеной Абсурд по комнате волной Абсурд. И нечего сказать, И по кусочках жизнь собрать А жизнь моя полна тобой Царицей правит только боль Так много, мало в ней тебя И чувства сердце теребят И в чувствах сердце уже тонет И неизвестностью манит Та глубина и этот омут […]
Колискова Ти сумуєш за мною під поглядом темряви ночі… Гілка дерева темним виразнить округле плече, І якщо наші душі ні біль, ні печаль не пече, То чому мерехтить поцілунком на грудях листочок, А фіранки примарі волосся із тіней плетуть, І тріпочуть, тріпочуть, про спогади марні тріпочуть? Я чатую з вікна […]
Ненамальований малюнок Не має сенсу, як і тла, Немов холодний поцілунок Чи два поламаних крила. І незаспіване анданте Зітруть зі столу, наче пил, І вже глухим чужим дискантом Геть поряд зникне щось без сил. Неподароване тремтіння Не загаптує полотна – Чи це вже Боже провидіння, Чи то невинності […]
Юрію Пацану – на згадку про березневі миті у Новодністровську На тлі березневому світиться вечір, душі згубилися десь в […]
Як пахнуть ружі білолиці, Коли цілують їх вуста!.. Душа марніє наодинці, Коли немає в ній Христа! Це важко іноді збагнути І, певно, не лишень мені – Шукають люди себе всюди, Та тільки не в самих собі! Але чому б не постаратись Насамперед себе збагнуть? Можливо, страшно нам дізнатись, Що в […]
Дивлюсь, як рання зірка гасне, Ясніє поле в золотій оздобі… Якщо ти здібний бачити прекрасне – Це означає, що прекрасне в тобі!
Не дай заплакати коханій, Збери з троянд для неї роси. Не дай заплакати коханій, Бо Бог рахує її сльози!.. Впіймай для неї вітер ранній, До ніг кинь зорі, мов намиста… Не дай заплакати коханій, Якщо в тобі душа барвиста! Якщо це навіть шанс останній, І танго десь звучить зрадливе, Не […]
Як пахне літо травами Квітучими, духмяними. На споришеві росами І свіжими покосами. Ще, вечорами тихими, Зірками мерехтливими. А вранці прохолодою Від квітів насолодою. Дощем, а потім свіжістю, Промінням сонця ніжністю. Черешнями достиглими, І ранками привітними. Ще грушами медовими, Плодами кольоровими. І цвітом липи в пахощах Бджолиний спів тут в радощах. […]