А я все більше закохуюсь В оцю морську глибину, Все більше нею захоплююсь, І нею я, мабуть, живу. 30.12.2017
Monthly Archives: Жовтень 2018
134 posts
Там, за дверима, чекає весна.. Настане й та мить, коли зайде вона. Нам залишилось зробить перший крок: Цю зиму холодну зігріти удвох. 12.11.2017
Звучить мелодія в душі якась печальна, І я вповільнюю по вулиці свій крок… Як квітка в дзеркалі, мені ти не реальна, І золотий на шиї ланцюжок… До твоїх кроків ніби прислухаюся, І що таке в мені ти віднайшла? І, Слава Богу, я не оглядаюся, Бо, ненароком, щезнеш, як прийшла!
Авторська пісня Я люблю тебе так, Наче сніг ніжно землю покрив, Я люблю тебе так, Як нікого ніхто не любив!.. Як самотній вітряк, Що у полі зірвали вітри! Я люблю тебе так, Наче падають зорі з гори! Хочеш, завтра ім’я твоє Винесу, як на парад? Хочеш, ляжу до ніг Твоїх, […]
Лице людини – загадкова річ, Вуста всміхаються, а очі геть байдужі! Якщо б ми жили в темряві, не бачучи облич, То ми б закохувались тільки в душі!.. Він обіцяв їй гори золоті – Тепер вона покинута і плаче! Найважливіший дар у цім житті – Це, очевидно, серце мати зряче!
Нехай небесна бірюза Щасливий шлях Вам осія, Дарує мир Вам і добробут, І миті радості у побут. Хай щастя дім не покида, Й завжди живе в нім доброта. Хай діти Вас завжди шанують, У свято це Вас зацілують. Здоров’я, віри в майбуття – Бажає вся ваша рідня! ©Анна Силка, 20.10.2017
Сонце заховалося за гору, В небі темнім блиснула зоря, Вийшов місяць, стукають у дзвони- Вечір тихий все до нас склика. 12.10.17, ©Anna Sylka
Літо вже не за горами. Залишилося кілька діб. Малюй і створюй нові барви, Живи й кохай у сяйві днів. ©Анна Силка, 27.05.2016
А у саду моєму – тиша! Ледь чутно вітер шелестить. Ховає промінь сонця небо,- Усе готове вже спочить. ©Anna Sylka, 12.06.2016
Вечоріє…прохолода ..небо.. Ще один минає день, Куди втіка ніхто не знає, Що залишить по собі, коли піде? Можливо, горе, а може й надію.. Що буде в душах у людських горіть. Ніхто не знає, знає тільки небо, Що десь далеко блакитним маревом горить. ©Анна Силка, 16.12.2015
Сонце сховалось за гору – Ще один день догора. Я забуваю про втому – Спокій мене окриля. Сонце втікає за обрій, Промінь лишивши вгорі, Він для нас світлий художник – Створює нам нові дні. ©Анна Силка,19.12.2017
Прощай, синьоокий пухнастик, Прощай, моя сніжна краса. Тепер тебе поруч не буде – Летиш ти уже в небеса. Там райдуг яскравії барви Покличуть тебе, ти не бійсь, Розстелять зеленії трави Серед пологих узвишь. Тепер, в тому краї казковім, Для тебе завжди буде день, І серед небесних просторів Літатимеш ти день-у-день. […]
Ми, ніби всі, йдемо по колу І робим з часом помилки, Звертаєм все на нашу долю Та все шукаєм самоти. ©Анна Силка, 07.02.2017
(Переклад вірша Ф.Г. Лорки) 6 струн… Гітара, Сумуєш ти про мрії, Й ридання душ вже втрачених Все ллються крізь вуста. І, як тарантул, згублену Зірку долі десь ніччю пряде. І нижком собі, прислухаючись- Страждання у чорній хвилі несе. ©Анна Силка, 10.04.2013
Темна ніч.Все спить навколо.Та в цьому сні життя чути. * * * Цвітуть троянди (не описати!) біля пустої хати. *** …і чорним вусом тягнуться вгору дими. Підморозило… ** * Пора до хати- соловей не пускає. Співає для мене. * * * Притулились докупки яблука. Чують вже зиму… * * * […]
Я помню свет в твоих глазах И алые губы на своей коже. Погрязли мы опять в грехах, Таких, что пробивали нас до дрожи. Я помню твои прекрасные глаза И как они манили похотливым взглядом. От них в душе бушует ураган и гроза. Они пронзают душу жгучим ядом. Я помню вкус […]
Мама – професія універсальна, Скрізь вона треба: на кухні, і в спальні. Їсти готує, співає і шиє Ось – уже посуд складає і миє. Хто захворіє, не дай Боже в домі – В мами аптечка із ліками тонна. Мама спортсменка. Біжить з перешкодами: Іграшки, книги, вазони з комодами. Мама військова […]
Ожинове літо наших зірок впало мені до ніг. І, навіть мій кіт, що у зливу змок, На грудях твоїх приліг. Він на сьогодні – мов кардіолог, Наші серця відчува – Треться об тебе, ходить по колу, Щоб ти не пішов бува… Не залишав його господиню, Ожиновим літом прирік. Він помурчить […]