« Присвячується……» Вона була для тебе світом, чи обузою? Її душа тебе тягла немов магніт Вона була лише твоєю музою Невже на ній одній зійшовся світ? Вона була для тебе морем, чи пустелею? Що забирала,чи дала життя Примхливою лихою королевою Яка кидала серце у сміття Вона була для тебе небом, […]
Daily Archives: 07.02.2019
Так хочеться почути тишу, Точніше голос твій у тишині. Можливо я про це ніколи не напишу, А лиш закину свої спроби у багні. Так хочеться до тебе доторкнутись, І просто зазирнути вглиб очей. І носом в шию міцно-міцно вткнутись, І провести багато так ночей. Так хочеться з тобою […]
Догоріли зорі-рани, Небо тихоокеанить, Над барвінком у садочку Бджоли, наче дельтаплани. Відчуваєш? Лихоманить! Лихо поруч, лихо манить. Десь сховалися в куточку Небо, зорі, ми, тумани.
А ти все виєш біла сука Все душу світу рвеш і рвеш! На моїм горлі стиснеш руку І світом сльози рознесеш. Ти крутиш світом, огортаєш У білий саван все навкруг. З землі до неба враз злітаєш, Мороз-п’яничка ось твій друг! Зійдетесь разом просто неба Нап’єтесь волею чужих. Всі ваші танці […]
Хтось каже: правда у вині! Здається, ті слова лукаві, Ви, може, вірите, я – ні! Бо знаю – істина у каві!
Боженька пише вірші, в небі розлив чорнила. Море лишилось чистим. Море – то вільна сила. Море здіймає хвилі, хоче дістати неба. Боженька пише вірші. Море, тихіш, не треба.
Навіщо казку десь шукати? Треба знайти і описати, може вже тут, де ліс густий росте дерев потужний стрій. У лісовій гущавині неначе на морському дні ховалася хатина лісова, покрівля біла, снігова. Мальована тут казка лісова, день сірий хмурим виглядає, та вранці сонце враз кристалами засяє. Веде дорога […]
Світло і тіні чорно-білі відтінками замерехтять, зелені тіні – кущ із листям, під ліхтарем сніг фарбувать. Блищить ялиночка далека, прибралася і сяйва додає, відтінків для зими вже інших, приймає вечір їх і береже. Веде доріжка із льодами у вечірню дальню заметіль, а стовбури відмітять тіні і заховаються у […]
Вважаєте, що на Олімпі – спокій? А це не так, скажу я вам, бувають шторми, що Акрополь хитає і це видно нам. Кому Геката не вгодила бува найбільше, а тому, хто збагатитися можливість шукав, та незаконну, обхідну. А як же схем велика сила? Хоч і не праведна була, […]
С компьютерной клавиатурой – фей, хороший мальчик, без затей, он чистит клавиши и ждёт, и мышку тоже он возьмёт. Фей иногда у вас шалит и может что-то изменить, но изменяет не всегда: если лучше получится строка. Здесь кактус будто шарик, похож был на подарок, иголки как булавки, цветы-ромашки […]
В одном краю далёком летает мотылёк, присядет, украшает он каждый лепесток, беседка есть у моря, для лодочки причал, петунией в горшочках причал тот расцветал. Вербой и клёном красным украшен берег тот, где домик небольшой есть, берёзка здесь растёт, гортензии и хоста, рододедрон расцвёл и папоротник тенью, листочком украшал. […]
Все те, що є відрадою очей, І ця барвінком встелена дорога, Все те, що маємо — воно не від людей, Все те, що маємо — отримано від Бога!
Вам ваше золото зачем? Сюда везите без дилемм, Кащею пригодится всё равно и со своим будет хранить его. Добавится Кащею и прислуге машин, дворцов и яхт, а людям уж не видать его, зачем? У них и так полно проблем. Если в правления последний миг дают диктатору кредит, это […]
Тітка Кармочка ходила, з собою звірка водила: білого такого, з хвостом і пушного. А пухнаста та звірюка – гіркого досвіду наука, а як досвід не вивчаєш, то власним чолом шибаєш. Тітка Карма отака: з гумором і свавільна, з Немезидою дружила і про справи тріскотіла. Вона тупцяє і […]
Вже тіні зазирали у вікно, Ховалася зоря за небокраєм… Мабуть, ми в цьому світі всі спимо, І прокидаємось, коли лиш помираєм! Це страшно без зіниць людині жить, Не бачить лиць, не любувати квіти, Але страшнішого не можна й уявить: Побачить Рай – і зразу ж загубити!
Гріховний світ чарує і п’янить, Зневажили ми Благодать Господню! Покайтеся! Бодай в останню мить, Як падатиме світ цей у безодню!