Зібралися душі в скорботному колі, Аби повернути у спомин живих, І ген притулились собі між тополі, Шукаючи правди в дорослих й малих. Мовчать оті душі крізь десятиліття, Тамуючи в цифрах чорнобильський жах, І тільки журливо кружляє між віттям Вкраїнського болю одвічного птах. А дзвони лунають навкруг стоголосо, Здригається кадрами відлік […]
Monthly Archives: Грудень 2019
51 posts
Загорне в темноту пройдешній день Вечірній час з прозорим силуетом, Й таємні звуки приспаних пісень Дощ поєдна з майстерним піруетом. Фантомна ніч. Мов злякані двори. В калюжах сон безжально розчинився. Завмерли в парку мокрі явори, А вітер тихо в гіллі зачаївся. У таїні й мовчазності ночей Сльота пливе штрихами на […]
Від життя ми чекаєм бонусів, Й дивідендів за лет років, Біжимо від шпилястих конусів, Що впиваються в тишу снів. Ведемо діалог за кавою Про події буденно – гучні. Й повсякчас за нудною справою У шухляду лягають дні. Вмить ховаємо душу в сутінки Від байдужих чужих очей, Мрії пестимо ніжно потайки […]
* * * Гусне ніч. Зорі виринають з пітьми. Стихає село. * * * І серед людей є перекотиполе: місця не знайде. * * * Я з тобою у снах розмовляв,доки не зустрівся. * * * Рахує мама роки…Збилася:” Невже стільки прожила ?” * * * …а було ціле містечко.Тваринницьке. […]
«Маленька казка» Маленька казка спить на підвіконні, І схлипує спросоння, як дитя. Лунає музика, розмови телефонні, Вона ж іде потроху в забуття. Згадались дні, коли була потрібна, Як жили нею діти і старі. На ній тоді була одежа срібна, Поволі дні ішли в календарі. Каміну хрускіт, теплий – […]
(Соціальна гумореска) «Хустинка» Замотала баба Текля на похорон гроші Щоб були у неї поминки, справжні і хороші Щоб коли вона до Бога, піде на спочинок Не могло село забути, тих її поминок Все сердечна відкладала в хустинку ховала Бо коли той час настане все таки не знала […]
«Кохання» Кохання не можна купити Кохання не можна продати Кохання можна простити Ночами лихими страждати… Кохання не можна забрати Кохання не можна украсти Коханням можна лиш жити В коханні можна й пропасти Кохання така дивна штука Лиш з часом дається наука Наука його як цінити А хтось […]
У небі пізній голуб затріпоче, Дерева в лісі сутінки скували… Батьки прощають дітям неохоче Ті вади, що самі їм прививали!
Палають маки, мов вуста дівочі, Туман над гаєм білий шалик в’яже… Той, хто вам каже, що в вас гарні очі, За очі теж багато чого каже!
«Козаку Михайлику» Маленький хлопчик патріот Чуприну носить оселедець Він не боїться темноти І зимніх лютих ожеледиць Та все ж душа в нім не проста Вона горить за Україну Вірші трублять його вуста Про рідню мову солов’їну Він розповість вам про князів Про славних лицарів, гетьманів Про чумаків старих возів Татарів […]
Вгасали зорі у височині, Він сів в трамвай, її не дочекавшись… Хіба ми вільні, закохатися, чи ні, Або хоч щось змінити, закохавшись?..
Дід важко кашляв, що мені здалось: То так душа виходить на свободу, Коли життя закінчується крос І смерть дається тілу в нагороду. А він її тримав з останніх сил, Неначе долею іще чогось не звідав – І Бога милосердного просив Якусь відстрочку, мов дитина, ридма. Йому хотілося за плугом ще […]
Без тебе не важливі дні і ночі, знаєш, Без тебе чай холодний, роздягнена душа. Коли ти просто поряд – поглядом зігріваєш, Й так холодно, коли тебе нема. Без тебе навкруги лише плакуча осінь, Що змушує вдягти себе, змотати у плащі. Ти просто будь зі мною, зі мною будь ти […]
Зелено-бурий, золото-багряний ліс тихо, по осінньому, дрімає, а Вітер між пошерхлим листопадом утратив мрію й спокою немає. Він рвучко поміж стовбури і крони шмагає з боку в бік дощами грізно і десь в душі глибоко, аж на денці, надіється здолати осінь пізню. Він міг би бути тихим і […]
У вагонах минулого – трупи вигнанців із Криму… Та сьогодні – не те, бо вбивають на рідній землі, Щоб у рабство загнати аж цілий народ нескоримих, Сотні тисяч тих душ – розіпхати в порожні нулі: Там – ні мови своєї, ні віри, ні влади, ні волі, Лиш – […]