Терпко пах горіх мускатний, вичав грів – зелений лайм. Хочу як тебе ласкати, стріти раптом сам на сам. А вуста ті малинові цілувати досхочу. Знак подати для любові – до відлуння закричу. Впасти в зоряному лузі, тихо флейтою заграй. Страстно яблуко надкусиш, соромно втечеш за гай. Вітер сплутує волосся, світанково […]
Monthly Archives: Січень 2020
65 posts
У росі купались квіти, сонця відблиски чіпа. Діток наче накормити – їх розсипана юрба. Хмари білі задихались, спека дим’яна дійма. Очі марились кохані, синій де поліг туман. Квіти ваблять світанкові на обтрушених вітрах, вибавлені у любові, від землі снагу ввібрав. Розсип білого з рожевим яблунево перецвів. Посміхнулось любо небо, цівка […]
Мов коси, за вікном все йдуть і йдуть дощі, І ця рапсодія, здається, безкінечна… Гріх несповіданий – пухлина для душі, Злоякісна, смертельно небезпечна!
Святу росу, божественне пиття, П’є з квітів на світанку пташка рання… Ти можеш сповідатись все життя, Але ні разу не принести покаяння!
Ми свічечку кладем за серцю милих, Є серед них миряни і ченці… Найважливіше поминання для спочилих- Це Проскомідія, так вчать Святі Отці! Коли священик Часточку виймає, Її на Дискос скраєчку кладе, Лице покійного, неначе сонце, сяє, І прощення від Господа гряде!
Життя минає, йдеш по світу босим, А зірка на шляху все не встає! Чекає Бог, що в Нього ми попросим, А тільки потім поміч подає!
Не всі до зустрічі охочі з нами – Симпатії бувають не взаємні! Думки людей ми вловлюєм серцями, Тому є люди серцю неприємні!
Я до ранку тебе би читала У вібрації рим би тонула. Що не сталось, то вже минуло. Навіть ночі було би мало. Я би плакала чи сміялась. Чи рядки підбирала суміжні, Щоби глибоко або стисло. Може, сталось би те, що не сталось. Ти дозволь себе почитати, Кожну літеру вправо, вліво, […]
Не сварись, що така я слабка. Я ж люблю тебе так, як і вчора. По воді би пройшла б і море, Босоніж. Ось цілуй, вода. І не правда, що труднощі сталь, І характери сильними роблять. Я по краю іду безодні, Навіть, очі сховала в вуаль. Не кажи, що тебе не […]
Сегодня снова, как вчера! За плечи схватит суета… Хотелось добротой объять, Но боль в груди мне не унять Устал… и нет последних сил… Смотреть вперёд? Удар срубил! С годами, становлюсь слабей… Послал бы всё… Но тут мудрей! Узнал я Жизнь, в ней маета Качает маятник… Судьба! Добавить доброты! Пустяк! Она […]
Закрити двері на оберти два. У ангелів є любов? Така, як людська, щоб знов Початок був близ кінця. Щоб стали людьми, як ми. Чи ми як вони… Та ні! Куда нам… Вони на війні За душі наші всі дні. Кохання у них своє. До нас, Хоч не варті ми. Дарують […]
Птахи, які не співають, Просто в середині змерзли. Вони свою мають зграю. Вони вже цілунок від смерті. Дихайте, прошу, бо лячно. Птахи мусять вірно співати. Вони про кохання, про страту Світу летять розказати. Я їх би зігріла руками, Може б навчили літати. Це мрія така роками, Літала… Вони ж крилаті. […]
Осінній лист прошелестів І на долоні білі впав… І я спитать її не смів Причину, хто між нами став! Чи красень він, чи багатій, А, може, чистая душа? По її усмішці німій Я розумів, що це – межа! І плакав я, і стигла кров, І яструбом ширяв між […]
З високої гори одна небога Насмілилась звернутися до Бога: – Чому у сім’ях діти наркомани, І до дівочої цноти нема пошани? Чому на світі все так занепало, П’яниць, грабіжників і шахраїв чимало? Чому при владі люди жалюгідні, Чиновники й політики негідні? Мов грім, з Небес глаголи пролунали: – […]
Хоч ти аристократ, гламурний красень – Це тільки зовнішні і незначні відтінки! Любов не терпить будь-яких пояснень! Любов, насамперед, – це твої вчинки!
Бажаю вам неосужденно Причаститись, Щоб, мов сади, пашіли ваші лиця, Щоб очі сяяли, мов вечорові зорі, Щоб ви усі були живі, були здорові!
Сумління – голос Божий в серці! Як верби себе бачать у озерці, Так дивиться у очі нам сумління, Немов зоря над милим гаєм пізня, Нам промені дарує таємничі… Воно й судитиме нас в потойбіччі!
Голубить вітер чорну орхідею, Сіяє сонце в гронах виноградних… Хто винен перед совістю своєю, Завжди кругом шукає винуватих! Загляне у віконце зірка рання, Спурхне пугач з калинової гілки… Хто істинно приносить покаяння, Той вже не судить ближніх за помилки! Бо за які гріхи кого осудиш – То незабаром […]