Потрібно хоч щось сказати, Сьогодні, незважаючи нінащо, Якого числа, серед липня, ця сіра п’ятниця, Я подумав, допустимо, а якщо, Все те ж саме, як з умивальником… Чи ще гірше в Лаодікії… Гарячі скупавши обійми, В холодній твоїй непричетності, Безнадійно зачовгають п’ятниці, Теплим відчаєм із молоком, І незчуєшся, як надвечір’ями, Чи […]
Daily Archives: 10.04.2020
Змішалось все в безформній вазі сну, І запах гіацинтів й форми лілій, Мов світ дзеркал створив свою весну, З троянд – уста, пелюстки слів з камеї, Зібгавши всю квіткову таїну, В повабний стан м’яких, округлих ліній. Де теплий віддих макових полів, Напнутий дух в розлитій бані сонця, Ромашки там вмолились […]
Большая просьба – подарите миру шанс! Он заслужил его за сотни лет войны Не мир, так перемирие, как аванс За Холокост за геноцид за пир чумы. Империи, умерьте аппетиты! Вы управляете людьми, а не скотом. Поля, пустыни, кровью все залиты, Как черный ворон над землей парит Фонтом. […]
Где умирают наши радужные сны, Не там ли где рождались наши мысли? Как вянет черный снег в преддверии весны? И если смысл в пустой, бессмертной жизни? Откуда утром не спеша приходит день? где притаился последний наш закат? Что чувствует подстреленный тобой олень? Кто в небе звезды выводит на парад? […]
. . “ГОЛОС КРАЇНИ” . .А “ГОЛОС КРАЇНИ” – то свято чудове, . .І так радісно серденько б”ється. . .Душа УКРАЇНИ співає, радіє, . .І пісня українською ллється. . .У “ГОЛОСІ” – юні, чудові, вродливі . .Красу духовну людям дарують. . .Обдарування, поціловані БОГОМ, […]
І снився дощ, такий холодний. Старий мінявся світу зміст. Дуби стояли благородні і випускали перший лист. Весна свою являла милість, прощала скоєні гріхи, а ти чомусь уже не снилась, напевне, дощ розмив шляхи.
Тиха вечора втома. Сну не видно слідів. Небо падає громом у долоні садів. З вікон сіється світло. Чути десь голоси. І чомусь пахне квітнем в березневі часи. Вітер тугою дише, хмарні місить ряди. Поспішати? Навіщо? Та й… немає куди.
Що боятись земного? От було – і нема. Все, що сталось сумного – Промине крадькома. Людства сонм переоре Плуг прийдешніх століть, Тільки лишаться зорі Іншим мріям світить.
Смертю зоране поле. Нескінченність і бруд. Люди доброї волі, скільки вас нині тут? Є у вас досі сила? Є до ворога лють? Бо ж свої, ті, що з тилу, вже у спини плюють. Що нікчемам відвертим сенс й ціна боротьби? Хто боїться померти не боїться ганьби. Що до вашого болю […]
Такі глибокі очі сині, І губ усміхнених муар, Із Вас писати би картини, Шкода, що я не Ренуар. Для мене фарби й пензлі – мука, А полотно – реальний кат, Ще не знайшлася та наука, Яка дала би результат. Не йдуть мені чомусь і гами, Я навіть з фото не […]
Поволі ступаю вузькою стежиною, Погожою я насолоджуюсь дниною, Волошкою-квіткою – неба краплиною, На травах зелених росою-перлиною. Колосом стиглим, що буде хлібиною І винограду гнучкою лозиною. Милуюся жайвора піснею дивною, Що зранку лунає десь там понад нивою. Річкою, що протікає долиною Та хвилею мнить до себе грайливою. Лебідкою гордою та білокрилою […]
Хто я, скажи, що тут в гримасах віри, Одній тобі у вірності клянусь, Що в погляді твоїм боюсь довіри, А більше, щоб довірилась – боюсь. Що чуйних слів патетика нестерпна, Пустинний берег відданий хандрі, В твоїх слідах шукає знак безсмертя, Самотній друг, на стоптаній землі. І змірює своїм байдужим зором, […]
Павутина міражів… Руки зв’язані… Очі Хочу – За рожевих скелець блиск! Хитрий лис, Ми одним з тобою вже миром мазані, Знову петлі віражів… Приручилися удвох Блиском колії… Бачу Плачу – Дні мотаю у клубок… Між зірок Я блукаю у човні меланхолії, Тільки серце тьох та тьох… Відпустить весло надій? Проти […]
Ліцензія на біль, А сіль Летить нестримним рикошетом, Зникає срібним силуетом І цвіт міняється на цвіль! Ліцензія на зло… На скло Лягає відчай павуками, Повзе корінням чи гілками, Та не пече, бо допекло! Ліцензія на світ – “Привіт!” А на душі: “Та йди до біса!” Забралом падає завіса, Детонувавши динаміт!