Не поспішай сніжочку срібний, Лягати на волосячко моє. Життя намисто ще нижу я дрібно, Ще справ багато так у мене є. Біжить доріжка з літечка у осінь, Ну а душа купається в весні. І серце молоде моє і досі, Іще звучать у нім гучні пісні. І відчуваю за спиною […]
Daily Archives: 14.05.2020
14 posts
Вовк одинак. Хоч майже зовсім сивий, Та гостре око, і реакція стрімка. В м’язистім тілі не бракує сили, Вовк одинак… Вовчицю все чека… Життя його навчило будь терплячим, У нім так мало доброти було. І хай бува душа від болю плаче, Він буде жити всім чортам на зло! Вовк […]
Ти спиш, коханий? Спиш? Ну добре, спи, А я тобі прошепочу : ” кохаю”, Поправлю ковдру, щоб бува, не змерз, Сама ж посиджу біля тебе скраю. Люблю дивитись на твоє лице, Я знаю кожну зморшку, кожну мушку… В уяві воджу, наче олівцем, Тебе малюю…Я малюю душу… А часто згадую, як […]
Тоненькою цівкою ллється густа карамель, Рожева глазур розлилася в ранковому небі, На землю спустився розхристаний заспаний день, Тріпоче крильми золотистими сонячний лебідь. Спокусниця ніч на прив`ялій осінній траві, Розсипала рос діамантове диво намисто, Біжать поспішають у справах дорослі й малі, Із вірою в краще сьогодні прокинулось місто.
Ось і вісімнадцять! Все життя, мов квіти! Білі босоніжки, платтячко блакитне! Свіжий вітер щастя груди переповнив, На життєвій стежці жодних перепонів! Двадцять п’ять невдовзі! Все, здається, можна. Щось пішло не так… Якось все тривожно… Шкіряна косуха, джинси і мобілка. Раптом розумієш, десь вже є помилка. Тридцять п’ять… Скоріше треба щось […]
Дощі думок упали на папері… В яку їх річку понесе вода? Чи хтось відчинить їм у серце двері? Чи не залишать мокрого сліда. Дощі думок, то теплі,то жалючі… Лоскочуть душу, далі проповзуть, Але завжди вони в життєвій кручі Якусь місцину все таки знайдуть.
Ви лірика і теорема. Ви таємниця й відкриття. Ви є та сама вічна тема, якою вишите буття. Я постарів років на триста. Я став крихким неначе скло. Але в житті моєму змісту без Вас, напевне б, не було.
Заплакані очі у ранку, Умили холодні дощі. Немає кінця, ні початку, Течуть по ранковій щоці. Чи сльози, чи дощ вперемішку, Чи зранена плаче душа? Зумій перекинуть сторінку, Почни все з нового листка. Ні краплі сльозинки, ні суму, Все зможеш, все в силі знести, Здолати невдачі цю смугу, І далі за […]
Дощ дражливо біжить тротуарами, Пробирається поміж юрбою, З парасольками всі ходять парами, Я ж спізнилась на зустріч з тобою. І біжу стрімголов я калюжами, Ти, мабуть, вже втомився чекати, Між чужими шляхами байдужими Мою постать з дощу виглядати. А можливо пішов, не вагаючись, Не діждавшись таки свою даму… […]
Осень с летом чай вдруг заварили И разлили в чашки небеса. Согревая души, говорили. Долго…О тебе и для тебя. Осень с летом – переломы судеб: Летний зной, осенние дожди… Нас весна с зимою пусть не судят За поступки, встречи, что нужны. Лето- осень: грани в бесконечном, Время думать, тихо вспоминать. […]
Привітатися хочу з світанком, Що його розбудили півні, Загадково всміхнутися ранку, Який сили дарує мені. До роботи братись охоче, Віншувати працею день, Як на захід покотиться сонце – Відпочить, поспівати пісень. Коли в сутінках з”явиться вечір, Треба чемно його вшанувать, Він накине легенько на плечі Із серпанку блакитного шаль. Прийде […]
