Ще літо в розквіті буя́, ще сонце сяє у зеніті, а вже мелодія гірка зависла тихо у повітрі… Про те, що ця краса мине́, що вже надворі серпень… Аж ось, багрянцем спалахне на горобині кетяг!.. І стоїмо розгублено осяяні тим світлом. Терпке вино пригубимо, яке дарує літо…
Daily Archives: 13.08.2020
79 posts
Як хочеться твоїх обіймів… Коли до тіла тіло йде, Коли душа додому дійде І тихий спокій там знайде. Як хочеться побути поруч І загубить годинам лік, У очі задивитись знову І залишитись там навік. Ми знов зустрінемося, милий, Обіймемось, зупиним час… Яке це щастя, що знайшли ми Себе у світі […]
Читай ти мене, читай. Немов розгорнуту книгу. Цілуй, обіймай, кохай, на щастя своє чи на лихо. Тони у очах моїх, бо вже врятуватись не вдасться. Це тіло – воно для втіх. Це серце – воно для щастя. Шовкової шкіри смак і ніжного голосу ноти… В полоні со́лодко так, що і […]
А тиша мовчить надто голосно, Б’є так ладно низькими бітами. Затлумляє серця звук власно, Неначе в Карпатах – трембітами. Вона ж професійна Мисливиця, Що в чащі знайде кожну стежку. Пишається тим, що є грішниця, Вирізбляючи в серці мережку. Ця особа душу шматує майстерно, На пістрЯві стрічкИ її розриває. Намотує на […]
Круговертить життя в тугій спіралі І не послаблює тисків переживань. По відшліфованій віками магістралі Жене вперед по пагорбах вагань. Ми намагаємося падати ніжніше, Не набивати гулі і синці, Стискаючи надію ще сильніше В тремтячій і знесиленій руці. Щоранку, прокидаючись, живемо, Щоночі, засинаючи, спимо. Отак добіжимо, отак дійдемо, Над силу нам […]
Не смій здаватися, кохана, Не плач опівночі, в пітьмі, Всі негаразди – лиш омана Зумій зізнатися мені. Признайся, що тебе турбує, Чому ночами ти не спиш? З ким твоє серденько воює, Коли навколо лише тиш. Запам’ятай, що все проходить. І сльози зникнуть й біль мине. Саме мовчання тобі шкодить, А […]
. .НАМ ДАРУЮТЬ РАДІСТЬ КВІТИ… І ДАВНІ ФЛОКСИ ІЗ ЧУДОДІЙНИМ АРОМАТОМ ДОРОГОЇ РІДНИЗНИ! . .Ось і чарівний серпень квітує вже надворі… Неймовірне розмаїття прекрасних квітів, їх неповторність та хвилююча насолода, яку вони нам дарують, завжди зринають у нашій пам’яті навіть і після того, коли вони відцвітають. . .От як зворушливо […]