Обійми мене. Востаннє обійми. Хай до вуст твоїх вустами прихилюся. Більше холоду сердечної зими Я нічого в цьому світі не боюся. Прощавай! Поневіряючись в світах, Пригадай гарячий дотик мого тіла. Попри сором, осуд, гордощі і страх На твоє пекельне полум’я летіла. Ти зігрів мене, розбестив до тепла, Обіцяв, […]
Monthly Archives: Серпень 2020
1573 posts
І як йому сказати що люблю? Чи може краще промовчати? Таїти в серці біль свою, Коли так хочеться кричати… Чи може краще обернутися й піти, І більше вже ніколи не вертатись? Мені б на мить його торкнутися руки… Чому завжди так боляче кохати? І як йому сказати що люблю? Що […]
А вчора було літо і весна. І гріли душу мрії кольорові. І вірила в намріяне сама, У силу невмирущої любові. А вчора тільки…. Вже спливли роки. Іду по довгій осені стежками. Неспокій в серці і гіркі думки Зв’язали міцно душу мотузками. Розправить спину! Вирівняти крок! Спалить мости у […]
. . СЕРПЕНЬ ІЗ ВЕРЕСНЕМ СТРІЧАЛИСЬ . .Люб”язне ще Літо, Серпень панує надворі, . .Яскраве сонце по-літньому гріє, пече, . .Видніються скрізь у небі вечірньому зорі, . .Та річка вузенька хвилюється, в”ється, тече. . .І Серпень ароматами квітне веселково, . .І дивограєм тішиться матінка – Земля, . .Кружляє у таночку […]
Сніг летить-видно Що білий,пухкенький. В грудні гарненько сніжить, Веселяться діти. В січні свята починаються- З рідними будемо. В лютому любовні романи, І щастя романтичне. З днем ясним, Щасливого,яскравого сніжного дня, Любові та щастя, і зимньої казки!
#творче_натхнення Тиша потріскувала якимись ледь чутними середньому вуху звуками й вібраціями. Ніч впевнено, по-хазяйськи насунулася на світ, заволоділа ним, знаючи, що ніхто, навіть мільйони отих людьми вигаданих ліхтарів не здолають її – всесильну, могутню, величну. Що вартий той промінець, що перелякано тремтить із вікна сірого будинку? Куди йому до Ночі? […]
Щось таке, обнадійливо сіре на строкатому фоні весни, нині стало частиною віри у минуле. Уламки Стіни пропонуються як сувеніри з переможної, наче, війни за можливість нічного ефіру. Світ чутливо і десь випадково пригадає неділю. Сурма перетворить божественне слово у мелодію. Серця тюрма амністує любов на Покрова. Скрізь надії гарячий димар […]
А маки у травах горять ніжним полум’ям. Так, багрянцем жевріють крізь гущу трави. Виграють широким своїм пелюстям, Безсумнівно, октави, мабуть, у три. Я люблю споглядати природи картини, Кращий майстер не зможе їх відтворить. Подих вітру – і ось вже – щасливі хвилини: Маки в шепоті трав прагнуть заговорить… І безмовно […]
Минає день, минає ніч, І все міняється навколо. Жадаєш долі світлих стріч, Чекаєш, щоб звучало соло. А днів , прожитих, не вернуть, Час сплине – і лишиться спомин. Потрібно лиш одне збагнуть,- В чеканні не проб’ється промінь. Не всім дано життя прожить У щасті, радості, – без смутку. Але ж […]
Найкращий день – прожитий не намарно. Коли здійснилось все, чого бажав. Коли пройшов не в клопотах, бездарно, Не на дивані боки залежав. Найкращий день – емоціями повен. Той день, коли про себе ти згадав. Вкарбується у пам’ять – як феномен. Подумаєш :” А я тебе чекав!..” Найкращий день – то […]
Буденна людина – буденна у всьому, Нездатна на вчинки, без свята в житті. Радіть неспроможна вона вже нічому, В самоті проходять всі її дні… Буденна людина – буденна у всьому, Прекрасне – далеке для неї буття. І завжди зустрінеш будь-де у хатньому, А нащо втрачатись – коротке життя?.. Буденна людина […]
Не питай мене:”Чому?” Просто так співпало. Я не думала, тому Душа відстраждала… Тільки знаєш все мине, Все завжди минає… Та життя стає сумне, Почуття вмирає… Не питай мене:”Навіщо?” Не скажу, не знаю… Вийшло просто казна-що, Це я добре знаю… Та тепер вже всеодно, Добре, час лікує… Все забулось вже давно, […]
Забули люди цінності буття: Бажають слави, успіху та грошей. Не розуміють те, що для життя Душа важлива, без яких розкошей. Коли вона живе, а не тремтить За блага та якісь там гроші, Тоді бажаннями палкими снить, Не відчува тягар важкої ноші. Любіть життя, цінуйте кожну мить, Не витрачайте час, щоби […]
На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил… Душа спокутує у тузі І відчува ладан кадил… А ілюзорний світ – цікавий, Це ірреальний власний світ. Із нами завжди він ласкавий, Трояндовокривавий світ… Але коли зійдуться в купу Реальний й нереальний світ,- Нема тоді уже відступу,- Падуть ілюзії, і опаде […]
Цінуйте час… Його не можна повернути… Життю радійте всюди й повсякчас. Тоді Ви зможете й біду минути, Коли полюбите життя, а воно Вас. Усі проблеми на шляху є тимчасові, Шукайте щастя у простих речах. Хай будуть всі моменти лиш чудові,- Радійте кожній посмішці в очах… ️
“Привіт, кохана!.. Я вже заскучав…” ” Тобі не віриться?.. А я ж тебе чекав…” “Мабуть,сумуєш? Ні, дивишся кіно… А, добре, пам’ятаю, все одно…” Чого ж німі стаємо до чужих зітхань? Ба, навіть ні, до рідних, до кохань?.. Можливо, час звикання настає? А може, хтось кохать перестає? Життя міняє все і […]
Я люблю українську И русский люблю. Говорю українською И на русском говорю. Я не буду расисткою, Не смогу быть такою. Хай комусь в горлі кісткою, Всё равно – не буду другою. Аби могла, то вивчила Языки всего мира. Патріотизм – не в мові,- В душе он, довольны?.. Я люблю свій […]
Не дає спокою душевна втома, З нею справитись,- ну, дуже важко. Мабуть, залишуся сьогодні вдома,- І вип’ю білого ціленьку пляшку… А далі тиші відчую подих,- Всі почуття обнулю дощенту. Забуду все, – і думок жодних, Хочу прожити радість моменту… А потім музика – релакс для тіла, На максимум візьму в […]