А молодість від віку не залежить, Вона живе всередині, в душі. І лиш сама собі вона належить, А ще чуттєвій нашій стороні. Насправді, всі душею молодіють, І біоритм душевний не спинить. Лиш тільки ті зуміють, постаріють, Що не навчились в цьому ритмі жить. А зараз у душі мені п’ятнадцять,- На […]
Monthly Archives: Серпень 2020
1573 posts
А ми завжди чогось чекаєм: То літа, то зими, то щастя… На щось таки і завжди нарікаєм,- Хоч віддалік від нас іще нещастя… Не треба у чеканні пробувати,- Лиш треба жить наразі і нагально. Щоб дні свої не витрачати Задарма, так безжально і банально. Сьогодні є, а завтра ,- чи […]
Є почуття, що окриляють І сили нам дають встократ… А є такі, що сум вдихають, В житті не хочеться токкат… А я щаслива, бо є вільна, Я не твоя, вже не твоя… Життя іде собі сповільна,- А я одна,- і не твоя… І я без тебе не сумую,- Перехворіла, вільная!.. […]
Любові не бува наполовину, Так само, як і щастя не бува… Не може чогось бути вполовину,- Інакше і достоїнства нема!.. Я думаю, накраще, – коли взаєм, Коли ти любиш, мрієш лиш одним. Тоді і щастя буде небокраєм, Любов окрилить, – будеш тільки з ним!.. Як добре з тим, з ким […]
Людина – не ліки від нудьги , Нею не заткнути свої порожнечі. Не можна і душу її в ланцюги, Бо не оминуть ворожнечі. Людина – жива, в неї є почуття, Тому й про запас теж не буде!.. Найкраще для неї – щире життя, І погляд ясний,- без полуди…
Ніхто, крім тебе, не напише твою долю, Тому не бався, думай і твори… І почуттям своїм дай волю, Забудь про маски,- будь собою ти!.. Не сотвори собі кумира, Не думай, що життя іще дасть шанс. Хай буде доля із тобою щира, Хай збереже і в серці, і в душі баланс. […]
В житті нема гарантій ні на що, Як не крути, а кожен з нас вразливий… Живеш у розкошах і думаєш :”І що?” Та ось життя змінилось – і світ немилий. Гарантій не існує ні на що: Ні на любов, ні щастя, ані долю… Чекаєш, мрієш, віриш, – а нащо? Не […]
Люблю село… Тут справжнє все і чисте. Ромашки вранці миються росою. Душа відпочиває тут від міста І оживає, зачарована красою… Люблю село… Тут поспіху немає: Життя іде розмірено і плавно. І у обличчя кожен тебе знає, Хоч у селі з’явилася й недавно… Люблю село… Вечірні солов’їні трелі Чарують душу згуками […]
Про свій біль не розказуй ніколи й нікому,- Сціпи зуби, стерпи і далі живи… І про щастя також не відай й одному,- Ти тихесенько стежкою власною йди… Бо навряд чи комусь є діло до болю, А за щастя почують,- і заздрість майне. Лиш у тиші чекай свою долю уволю, Пам’ятай, […]
Дивись на світ щасливими очима! Вір в те, що все минає і завжди!.. Не думай:”Ох, багато років за плечима!..” Повір, що щастя мить – то назавжди!.. А іноді буває – лиш хвилина,- Міняє все в житті “на шкереберть”. Буває й інше: днина – як година, І навпаки година – рік […]
Різні люди – різні долі, Різні вчинки і думки. Всі ми різні мимоволі, Наче книги сторінки. Хтось відкритий, добрий, ніжний,- Інший все трима в собі. Хтось поважний, незалежний,- Інший в іншій подобі!.. Все у світі у балансі, Не існує просто так. Може, де і в дисонансі,- Значить треба тільки так!..
Суничка до сунички… .і хвилі срібний блиск. У серця власна звичка – Кохати…і увись. Хвоїнка до хвоїнки – Замріяна сосна. Навколо Україна, Як вічності весна. Хмаринка до хмаринки, Над змійкою ріки. У мріях тут хатинка Й мої дитячі сни. Ковточок за ковточком Холодної води І вітер без сорочки, Що поспішав […]
А я прощу тобі усе, Хай час лиш сум мій віднесе І віру в те, що я права, Бо сумніваюсь я одна… Мабуть, мені найбільше треба,- Якщо я думаю про тебе… А розум каже:”Ні, забудь! Тобі заказана з ним путь!..” І дивним є один лиш факт,- Що серце б’є з […]
А як же хочеться найкращі миті Поставити “на паузу”, чи ” на повтор”… Щоб були ” у репіті ” всі прожиті, І щоб відчути знов в душі мажор… А як же хочеться у радощах купатись, І щастям жити хочеться вповні!.. Щоб щастям тим в любові розсипатись, Цвісти пахучими квітками навесні!.. […]
Чи ти знаєш як плаче душа? Може чув як на друзки її розриває? Вибач… звичайно – вона ж чужа! Не своє як болить – не зважаєш. Не підкажеш як втримать її? Бо ж як ворон з грудей вилітає Й розправля чорні крила свої… Ой…пробач – то ж чиясь пропадає. Не […]
А я себе не відчуваю богинею, Я є людина, людина-людиною… Проста, хлібосольна, ну, трішки з причудами,- Навіть з якимись своїми абсурдами. Але ж бо людина!.. І це звучить гордо… Кажу, як є, усе, без погорди… Ціную в людині людину я!.. Коли щось не так,- то вже не своя… Люблю все […]
Життя іде – ми не встигаєм жити. Так швидко все міняється довкола. Й минулого уже не повторити: Ні завтра, ні сьогодні,- і ніколи… Життя іде – ми не встигаєм жити,- Все поспіхом, лишаючи назавтра. Сьогодні завтра вже не повторити,- А часу мало… І може, не настане взавтра?.. Життя іде – […]
Біда не в тім, що ти збирав образи на цей пустий, тобі не радий світ… І не у тім, що людству більше стрази давно вже до вподоби, друже, ніт!.. Біда не в серця стомленого рухах і не в малюнках вбитої душі… Біда не в тім, що віку завірюха зриває геть […]