Привиделось, а может только сон, Сон наяву, а может просто сказка… По улице гуляет Белый слон, Не может быть, наверно это краска. Кто ты такой, откуда ты пришел, Наверное, сбежал из зоопарка. Ты хочешь пить? В газете я прочел – Сегодня в городе довольно жарко. С ведром воды […]
Daily Archives: 09.09.2020
Чарівні очі весну зустрічають І сяючи на сонці мов вогонь Теплом своїм мене оберігають Назавжди я потрапив у полон. Небесна синь в очах твоїх глибоких Мені запала….все в душі тремтить Ти йдеш до мене….я рахую кроки Лиш цілувати очі так кортить. Легенько руки я твої зігрію Весняним сонцем настрій підійма […]
Весняне сонце думку зігріває У роздумах про Ніжинський наш край Любов до міста в серці все ж палає Вдивляючись далеко в небокрай. І всі говорять – Ніжин поетичний Земля натхненна… Звідси не втікай І настрій в нім настільки романтичний Ти інших місць для себе не шукай. Микола Гоголь, Спаський, Заньковецька. […]
1 Твоя несподівана смерть Перекреслила моє життя, Немов намалювала вівтар Для вічного каяття… 2 Твоя несподівана смерть Засіяла в серці зерна, Немов це сад дерев, А біля них – прозорі джерела… 3 Твоя несподівана смерть Перемінила моє життя, Щоб я серцем […]
Под пылающим взглядом немых фонарей Я хотела сбежать, как можно скорей Сердца бешеный стук по грудной клетке Я больше не буду прятать слезы в жилетке Я больше не буду сжигать сигареты Одну за одной. Как тогда в наше лето Я больше не буду пить полусладкое Оно без тебя невкусное. Гадкое […]
. .ПОШАНУЙМО КРАСУ, ТА НЕ РІЖМО КОСУ… . .В одному із номерів “РІДНОГО СЛОВА” я прочитала цікаву публікацію “ОЙ, НЕ РІЖ КОСУ…”. Моє серце наповнювалося радістю, гордістю за те, що живуть серед нас жінки та дівчата, котрі пишаються своєю природною красою, не цураються рідного і кровного, БОГОМ подарованого, бо КОСА […]
В собачьем раю должно быть лето Дождь из сосисок, а может котлеты Там точно веселье и радостный лай А я тут скучаю..ты просто знай Помню тебя, мой ласковый друг Вспомню порой, сердца бешеный стук Слезы из глаз..собачья тоска И странно стучит, в районе виска. Мне так не хватает преданных глаз […]
Ти мене не.. я тебе ду… Нащо голову менi дуриш Якщо зовсім не лю… Пробач Ці слова зовсім нічого не .. Бачиш. Я просто втрачаю розум Всередині , там де колись був Глузд Літають метелики Всі системи пошкоджено. Ерор. Ерор. збій. біль Нуль концентрації Будь мій. Думки лише про одне […]
Є такі дні, коли мене немає. Ці дні незвичні, смутком припорошені. Тоді себе я поміж трав шукаю Чи інших віднайти мене запрошую. Тоді ховаюся в тяжких буремних хмарах, Щоби дощем живим додолу впасти. Або ходжу, як замкова примара, В якої ні не взяти, ні не вкрасти. Буває, що блукаю серед […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/pereklad-2-sonetu-vilyama-shekspira/ Переклад: Вільям Шекспір, сонет 3. Заглянь у дзеркало, скажи, що бачиш, час зараз, щоб створить йому нове; а чиє виправиш, якщо не оновляєш, ти дуриш світ, благословення матері не йде. Бо де вона така вродлива, чиє скрите лоно зневажить обробітком господарства плід? Або кого він зафундує, […]
” КОГДА ЛЮБОВЬ ОТПУСКАЕТ ПРОШЛОЕ” ГЛАВА 1. Ей нравилось, смотреть на дождь серый холодный осенний в нем было, какой – то своё очарование и красота. Ей нравилось слушать дождь, как он барабанить по крыше, шелестит на листьях, которые ещё были на деревьях, ей нравилось смотреть, как дождь словно смычком природного […]
1 Коли я думаю про Тебе У спогадах життя своїх, То я бачу мертвих і живих, Божого Царства небо… 2 Коли я думаю про Тебе У просторі рясних дощів І так сумно стає мені, Що ти переселилась на […]
1 Ми прийшли на цей Світ, Хто випадково, а хто свідомо, Щоб побачити неба блакить І винограду сонячне гроно… 2 Щоб осягнути зорі ясні І Чумацького шляху траекторію, І переплавити кольори в пісні- Ноктюрн, увертюру, симфонію… 3 Щоб дарувати нову людину Зрілим […]
Запахло осінню і холодом дощів І ніжністю ранкового туману. І айстри сховані у росяні плащі. І літо бабине, що вводить нас в оману. І горобина жевріє вогненно. Жоржини усміхаються в саду. Малює осінь барвами натхненно Дорогу в щастя! … І я її знайду!
Переходь на мій бік! Там, де ти, і повітря не стаче, і серця тільки штучні, і сонце занадто бліде, і ніхто над бідою і горем чужими не плаче, і ніяк до своєї душі упітьмах не дійде… Переходь на мій бік. Тут любов надихає надію, а надія викохує віру у світ […]
Мої думки – мої печалі… Переплелись, обвили, зжались, прошили тіло, все скували, старим корінням обв’язали, забрали волю, дух і віру, зненавиділи мою мрію, пошматували, посварились, оскаженіли і забились в глухий куток, в бездонну прірву, сховались десь від того гніву, перечекати, перебути жахливі миті, страшні смути…
Чи здатні всі одного врятувати? В трамваї прочитала ці рядки. Допоможіть, щоб далі крокувати! Благали горем змучені батьки. На фото очі хлопчика малого. Він сумно усміхався, не радів. Як важко розуміти, що нічого Не можеш вдіяти аби він жив. Чим завинило це дитя, не знаю. І з почуттям […]