Болить душа за українського солдата. Вже шостий рік війна веде смертельний бій. На кожного бійця чекає вдома мати. Безсонні, довгі ночі сповнені надій. Не забирайте молодість хоробрих хлопців. Ще жити хочеться і вірити в любов. Вони надія наша, справжні охоронці. За Батьківщину проливають власну кров. Війна нікого не […]
Daily Archives: 09.09.2020
Твої слова темні, неначе ліси уночі. Я боюсь загубити у них власний розум і волю. Як ненавидиш правду, то краще ту правду мовчи, Лиш очей обманом не виколюй. Фото автора Jean-Daniel Francoeur з Pexels
Останній день літа вже майже злітає А я ще не встигла в обіймах зігрітись Побачитись знову. Куди ж ти тікаєш Нагоди чекаю, щоб знову зустрітись. І вже через рік я напевно зустріну. Можливо ти десь заблукаєш у лісі. А я, наче пташка, у небо полину. Занурившись вільно в твої […]
Вирує вірус по планеті, Китай усіх нас заразив. Хтось мишу з’їв і в інтернеті Усьому світі розповів. Закрили школи, ресторани, Бібліотеки і кіно. Затихли навіть наркомани Сиджу дивлюся у вікно. Собаки гавкать перестали, На смітнику бомжів нема. Агов, ви що там повмирали? Корона вірус як чума. У […]
Коли в тобі моє бажання прокидалось, Від твого погляду, палких твоїх очей. Я плакала, страждала, навіть сподівалась, Що в нас попереду ще безліч є ночей. Нехай в мені це почуття не гасне швидко, Нехай твоя палка любов живе в мені! Тихенько уночі заграє сумно скрипка Мелодії осінні з листям […]
Чомусь без волі все не так… Не веселить… не надихає… Земля повзе, мов той слимак, що втратив мушлю і кульгає… Чомусь без віри все не те… Там мало кисню, тут поваги… І, наче, думаєш – пусте, а ніт! І мучишся від спраги… Чомусь без духу все не в смак… Ні […]
Кермо… Шляхи… Бездиханна країна… Думки про небо… Літо дощове… Листи доньки… Пусті бажання сина… Нові вірші (хоч щось, та є нове!) Слова… Слова… Давно холодний подих… Прозорий час… Три крапки на кінці… Ангелик вдома… Витівки природи… В дискусії ображені митці… Дзвінки… Пітьма… Нескорений диявол… Тепло долонь… Пігулки, щоб не вмер… […]
Нам не купити спокуту за гроші, То ж в безгрошів’ї читаєм молитву, Нам би від страху облегшити ноші, Виграти з пеклом нерівну сю битву. Знов народитись, згорівши дощенту, Шлях віднайти повз бескеття, повз прірву, Бути в подіях, в основі — фрагментом Часу, що йде напролом, через вирву… Нам би прокинутись […]
ДЕРУНИ!!!!! Якщо стане сумно тобі восени, Заспокоять душу твою деруни!!! З сирною начинкою і сальцем, На Поліссі знають, як смачно це. Якщо вітер стука в твоє вікно, То картоплі чисть чимале відро, На тертушку три її – не жалій, Деруни готуй для усіх в сім”ї. Не забудь сметану ще […]
Всё детство я со спортом связан, Но быть я профи, не обязан. Люблю для себя спортом заниматься, Чтобы здоровье моё могло закаляться. Тренировки мне тренируют дыхание, Когда ими я создаю испытания. Двигаясь не спеша к своей цели, Чтобы силы были на пределе. И не важно какой результат, Главное, чтобы был […]
Впали зорі вечорові На матусин рушничок, Вишиваночки чудові І усе для діточок: І синочкові сорочка, Блуза донечці своїй. Недоспала вона ночей, То ж подякуємо їй. Скатертину вишивану Ми простелимо на стіл Ідля тебе, рідна мамо Покладемо хліб та сіль. Заспіваєм тобі пісню, Як колись співала нам. Ой, ніде немає рівних […]
Чуєш,вітре мій слухай,що скажу: заспівай мені якої під густий кожух. Під кожушину,під тепленьку ту як застане нічка темна заночую тут Не боюся я вовка хижий рик ні навроків,тихих кроків з темної гори. Як заграє час десять раз і два то засяють в пізнім небі золоті слова. Заясніє ніч і відійде […]
Прості слова бувають золотими, які порою линуть крізь віка. І не потрібно бути нам святими, щоб в потрібний час стримати язика. Потрібно нам лише раз промовчати, в тім сильної мудрості кожен знайде. Не варто других, життю нам повчати, бо кожен своєю дорогою йде. Як тяжко буває нам правду сказати, привита […]
Жінка – осінь – щедра господиня, Любить працю в полі і в саду. З поцілунком спіє жовта диня, Й літа шум збирає на меду. Жінка – осінь ніжна і примхлива, Любо пестить вересень теплом, В почуттях солодка і зваблива, З поетично – малярським крилом. Жінка – осінь тиха і сльозлива, […]
1 Я божеволію без Тебе, Пригадуючи дні, Коли вечірнє небо Розкидувало вогні… 2 Коли співали птахи На старих вербах, Любов не знає страху, Розкриваючи вуста… 3 Шалені твої поцілунки І виривалось серце, Я бачив твої руки, Я бачив лише Тебе… […]
1 Блукаю садом спогадів, Збираючи яблуки в росі, Яблуки такі холодні, Немов крижаний сніг… 2 Блукаю садом спогадів, Ось – яблуня «білий налив», Ось – квіти моєї матері Розгорнули оксамитові пелюстки 3 Блукаю садом спогадів, Чекаючи живого батька, Залишилась болісна згадка І серце сьогодні […]
1 Я один у просторі Космосу – Шаленіючого кола зірок, Пломеніючих так яскраво, Що сліпнуть людськії очі… 2 Я один у просторі Космосу, Моя Надія Життя померла , У просторі Космосу – постріли Шаленіючого кола зірок … 3 Я один у […]
. . МАНДРУЄ – ІДЕ ОСІНЬ – КОРОЛЕВА . .Осінній вальс лунає у повітрі, . .Мелодію чудовую Вересень приніс, . .Листочки витанцьовують за вітром, . .Бо віє він грайливо і кружляє скрізь. . .В осінні барви вбралася Природа, . .Червоні, жовті, пурпурові кольори. . .О, мить! Краса! […]