Тихенько Богу помолюся За своїх діточок малих І низько образу вклонюся Щоб він від лиха їх вберіг Щоб ті мої палкі надії Про краще майбуття для них Втілились в їх безмежні мрії Щоб були кращими за всіх Тихенько помолюся Богу Щоб їх завжди оберігав І ще я попрошу у нього […]
Daily Archives: 21.09.2020
41 posts
Люди зближуються не поцілунками.. Зближуються горем і душею. Зближуються не подарунками. А відвертістю своєю. Люди віддаляються не від образ. Віддаляються від недовіри. Так легко втратити все враз.. Роблячи в людській душі заміри… Юлія Мамедова Тимошенко
Актор зіграв останню роль, З обличчя він знімає маску, Щоб завершити свою казку, Він піде гордо, як король. Актор зіграв останню роль, Із залу шквал аплодисментів, Нічого, крім отих моментів, Для нього сміх – то був пароль. Актор зіграв останню роль, Промовив вже останнє слово, Була найкраща то промова, Бідняк […]
Сім мілліметрів до крайнощів, Сім забутих хвилин. Сім слів безпідставних ревнощів, Сім днів один на один. Загублені поміж тижнями, Сім миль поглинуті водами. Сім раз намагались без ніжності. Попечені власною вродою. Акордами десь замріяні, Гітарою семиструнною. Вартістю душ оціненні, В сім тисяч,людьми нерозумними. Сім сорок годинник вказує. Сім вікон […]
Сантиметрами,міліметрами..Впертий ти… До кісток, до думок..до подиву… Ніжним поглядом…Тілами відвертими… До нестями ,до втрати розуму… Біглим жовтнем,холодними краплями, Поповзе по під шкірою моторох.. Сьому купу паперу зпалюю.. Ще багато різного мотлоху… Іскрами, чистими ,вислови.. Летять, застрягають в горлі .. Немов відголосками різними.. Тихенько, рівненько, поволі… Зігріла довіру як міру. […]
— Коли родився тільки ти, Вдивлявся в очі так мої Бо голос цей давно вже знав І кілька місяців чекав. Свою зустріти маму. — А як ти знала, що то я? — Впізнала я тебе здаля, Це личко бачила у сні, Ти усміхався там мені І я запам’ятала. — А […]
Всі шукають чогось люди, Хтось знайде, а хтось загубить, Хтось будує, хтось руйнує, В когось щось болить. Це така шалена вдача- Хтось холодний, хтось гарячий, Та усім замало часу, Все життя – як мить. Суєта, як павутина, Все плететься безупину І усіх, немов дитину, Носить врізнобіч. Поруч – Ангел-Хоронитель, Біля […]
І Мені здавалось, що тебе не люблю, Але у просторі зоряної ночі , Я бачу сонячну посмішку твою І блакитні, мов небо, жіночі очі… Мені здавалось, що все перегоріло І залишилась від кохання срібна […]
Червоний – любов, А чорний – розлука. Не треба розмов. Зігрій мої руки. Червоний – це мить, А чорний – це сльози. І щастя вже спить Десь напівдорозі. Червоний – це мак На чорному небі. Шукаю я знак, Як жити без тебе. Червоне вино Пили ми з тобою. Було це […]
Чарівне літо зустрічаю, В небесне море я пірну І сонце піснею вітаю. Вночі я місяця гукну. А запах лип п’янить, чарує… В цей світ я перший крок зроблю. Чарівне літо подарує Цю зустріч. Посмішку твою. Чарівне літо… Так, я мрію І вірю: будемо разом. Надії промінь душу гріє. Це ж […]
Дитина плаче так голосно, Немов розриваються її груди, І цей плач розриває небо, І мармурові хмари падають В блакитну глибочінь Океану, Збурюючи шторм десятого валу, Коли гинуть залізні кораблі Самих новітні конструкцій… І цей всесвітній голосистий плач Пробуджує людей, які спали Прокинутись до боротьби За Волю особистості, Зруйнувати міцні […]
Мої спогади пахнуть вишнями, Трохи солодкими і трохи кислими, Такими теплими і такими звичними… Тільки з тобою вони є вічними. Мої спогади пахнуть м’ятою, Травою скошеною і прим’ятою… Трепетно нами коханням вишиті, Росою літньою ніжно вимиті. […]
6 жов 2016 Вітер щоранку зриває фіранки з вікон, Сонце спізнилося, десь загубилося…Прикро. Не треба жаліти…Не треба. Його береже в собі небо. Сьогодні мій друг, на дереві крук…Важко. Не чує мій звук, не лине до рук…Страшно. Не треба лякатись, не треба. У пташки своя потреба. Чомусь все дратує, і смуток […]
Мовчи Щось не влаштовує – мовчи. Подати скотч зліпити губи? Не знаєш сам – мене не вчи. Ти ж сам за крок від згуби. Не до вподоби щось – заткнись. Язик свій прикуси зубами. Ми вже не є. Ми вже колись. Ми вже лиш проміжок між нами. Ми вже не […]
Напевно, в кожного з нас є така людина, без якої не уявляєш свого дитинства. Таких людей називають друзями або подругами дитинства… Тебе знаю все життя. Адже наші родини жили по сусідству. Назвали нас батьки однаково – Оленами. Крім імені в нас так багато було схожого: однакові сукні, схожі за кольором […]
12 жов 2015 Не довіряйте людям свою душу… Вони помацають до серця прикладуть… А потім тільки з місця зрушать, До смітника за рогом викинуть.. Не довіряйте людям своє серце, Лиш обрані його не розіб’ють, А берегтимуть як улюблене люстерце, У цьому й є довіри суть… Нікому не показуйте ви сліз… […]
Як затишно у тебе рідна мамо, До болю в ніздрях, пахне пирогом. Дитинством пахне,і луна піснями, Твій голос в колисковій перед сном. Як затишно у тебе моя мамо, У тебе очі все такі ж ясні, Все стільки ж різного у тебе в скрині краму, Все ті ж у тебе руки […]
Ходить у темряві вчора забутий, загублений день, Тихо ступає по п’ятах, в потилицю дихає втома, Виймаєш свій мозок неначе з дірявих кишень , Сам йдеш до Морфея його ж полишаєш вдома. Серце чарує, стукіт гартує…бо в хижині тихо, Здається не сплять всі навколо і чують кроки його. Спомини дуже й […]