Для мене твої сльози – лава, Мою душу й тіло спалюють до тла. Я благаю, щоб усмішка, Яка десь блукає, тебе знайшла. Щоб твої проблеми крила мали, Із журавлями полетіли в інший край. Я не знаю, де усі шукають, Та я в тобі знайшов свій «маленький рай».
Daily Archives: 16.12.2020
11 posts
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/u-vranishnogo-lisu/ Цей ранок тихий і погожий, і розсипає кольори, і дерева стоять препишні із жовтим листом восени. Веде дорога, повертає, але у літо не веде, а тільки осінь зустрічає, тільки вона у ліс іде. Відзеленіло літо пишне, готує осінь кольори, тонка берізка на узліссі із білосніжністю кори. […]
Гадаєш ти я можу щезнути? Чи може зникну назавжди? Чи може я як клята цегла, Що не дає тобі зрости? Хіба тобі не дарувала І душу, й тіло, і думки? Хіба тебе я не кохала? Беззаперечно назавжди! А пам’ятаєш наші мрії? І клятви дані уночі? А пам’ятаєш сміх крізь сльози? […]
Життя верталось в береги, І всесвіт був якийсь розмитий, А за вікном цвіли сніги, А за вікном забули літо. І не тримався день в сідлі Та під горбок котивсь помалу. Останні ябка на гіллі Когось уперто виглядали.
«Кроки» Кроки твої чую беззвучні, Ті що лишають сліди. Були з тобою ми, мов не розлучні Та уже поруч, не ти… Кроки твої, далі і далі, Нас розлучають щораз. І неважливі слова і деталі Нетрі безглуздих образ. Кроки твої замітались снігами В серці лишали сліди. Ці […]
У труднощах собі не дай зламатись І сонце не ховай за темні штори. Щоранку день продовжує повтори І навіть не збирається здаватись. Щороку квітнуть навесні дерева, Радіючи промінчику світила, А ти душею вже осиротіла, Камінням загромадила джерела. Наснагу здатна віднайти людина, Та має сили просто далі жити. Шляхи […]
Зимою покормите птиц! Возможно в стайке той ютится, Среди студеных небылиц Именно Ваша Счастье – птица. Она голодная… нет сил… А к Вам – лететь совсем … немножко, Если б хоть кто-то покормил Добром и просто хлебной … крошкой.
Свята Варвара ночі ввірвала, А дні добавляти буде. І знають в народі цю приказку здавна, Бо у природі так є. З цієї пори мине іще тиждень І меншатиме кожна ніч Та день добавлятиметься по хвилині, А вогники різдв”яних свіч Грітимуть душу і радість нестимуть, Народження славлять Христа. І тепло так […]
Моя затерплая душа, Скажи, що сталося з тобою? Навшпиньках, тінь не залиша, Ховаєшся ти між юрбою… Ні з ким не хочеш говорить, І відповіді ти не маєш, Лиш знаєш те, що так болить, Коли когось ти знов втрачаєш… І не твоя провина в тім, Що сил боротися так мало… Та […]
. . “ГОСПОДНЯ ЗЕМЛЯ, І ВСЕ, ЩО НА НІЙ…” . .Вийшла я на своє велике охайне подвір”я, встелене густою зеленою травою, що нагадувала справжній витканий килим, на якому ніжно виблискували – переливалися краплинки вранішньої роси, і застигла… Як війнуло на мене свіжою […]