Де взявся вітер зненацька,Й вербу схилив над водою,Завзято тішився правда,Весняний місяць грозою. Цей дощик довго чекали,У полі трави зелені,В садочку яблуні панни,Стоять журливі сердешні. Та сонце поміж хмаринки,Квітки вже зранку леліє,Вони розв’яжуть хустинки,Й духмяно пахнуть, це ж квітень.
Monthly Archives: Січень 2021
323 posts
Той світ на клапті не роздертий, У нього дивна сила є, Там ходить білий сніг за смертю, І слід лишати не дає. Там сльози є – та не солоні, Там думи є – та не гіркі, І місяць гріє у долонях Новонароджені зірки.
Забудь мене, тепер тобі чужий, Ти сама обрала для нас цей шлях, Був час коли тобою болів, Зараз я тебе не знаю. Був час я марив лиш тобою І твоя відсутність мене вбивала, А зараз ти мені чужа, Наче один одного ми не знали Ти мене не кохала - зрозумів Залишила, пішла - пробачив […]
Забудь мене, тепер тобі чужий, Ти сама обрала для нас цей шлях, Був час коли тобою болів, Зараз я тебе не знаю. Був час я марив лише тобою І твоя відсутність мене вбивала, А зараз ти мені чужа, Наче один одного ми не знали Ти мене не кохала - зрозумів, Залишила, пішла - пробачив, […]
Ти любиш бурхливе море, Мені ж імпонує тихе, Захоплюють знаю гори, Я ж рада полям іскристим. Стосунки незвичні наші, Суцільні екстрим моменти, Тож інколи ніби зайві, Небесні стрімкі аспекти. Можливо парує доля, Однак цілковито різних, Щоб щастя спізнали двоє, Як пройдуть кохання іспит.
Розхристана, знедолена, обдерта, як жебрак Стояла в центрі, у самій Європі… Але та зрада, як підступний рак… І знову на поклін примхливій долі… Вона стояла – горда і свята, Хоч рани кровоточили й боліли… Але душа…нескорена така… Й серця гарячі…їх ви не убили!… Стояла й плакала, неначе сирота… Що загубилась […]
Вже вкотре ми прощаємось з тобою. Наш дуб не любить тих німих прощань. І знову час болючою різьбою Нам випалить хвилини сподівань. Чи то життя, чи ми не вмієм бути, Чи то нам доля склала отаке? Що мусимо не жити, а відбути, Глибоке промінявши на мілке. Мені не відстань твої […]
Найкраща в світі. Вільна, наче вітер. Твоя душа усюди і ніде. Кого кохаєш, ще й сама не знаєш. Чекаєш щастя, і воно прийде…
Душа розгін набрала у минуле, У ті часи, як юною була. В той давній вимір, що зовуть “відбуло”, Коли у нім рясніла і цвіла. Та юність заховалась на обличчі Під невблаганним почерком життя, Що йде і йде до свого пограниччя Й нема назад і кроку вороття. Я пам’ятаю все, я […]
. . КОХАЙТЕСЯ У КВІТАХ, ЛЮДИ! . .Іду, як зачарована, по квітнику своєму, . .Живу, мов відгороджена, від усього світу, – . .Так приязно і любо та й на серденьку моєму, – . .З ГОСПОДНЬОЇ я волі кохаюся у квітах. . .Давно заполонило […]
Прислухаюся тиші тремтливій Придивляюсь у темряву сіру, Прокидається промінь сяйливий Прокидається знову довіра. То здіймається промінь тривожний, То чекаю на світло щоденне Чи відчиняться вікна порожні? Чи прокинеться вітер пісенний? Загусає та тиша чеканням, Замерзає та тиша прощанням, Та розірве її сподівання, Що не марним було те зізнання.
” ВЕЧНОСТЬ В ТЕБЕ” ” ПЯТЬ СЕКУНД ДО ПАДЕНИЕ” Она смотрела на себя в серебристое зеркало из вечно сияющих звёзд в нём она видела нескольких себя с двух сторон. В этом зеркале, в котором было несколько её двойников девушка с янтарными длинными густыми волосами, которые красивыми волнами лежали на неё […]
Вари, вари горщик Український борщик… Трудимось завзято Поїмо на свято. Хлібчик ой, смачненький — Житній та біленький. Хай спочине Ненька, Насипай рідненька. Коли дія щира, Люди прагнуть миру! Посмакуєм нині — Слава Україні!!!
Пройти б ревізію сумління, Потрібно кожній це людині, Образи скинуть, мов каміння, В потоки бистрі та бурхливі. Душа відтоді усміхнеться, Парить так легко, без поклажі, Думок відрадних те безмежжя, Посипле в ласці небувалій. Отак прокинешся, як завжди, Здається музика лунає, Довкола сонячні всі барви, Й повітря свіже і духмяне.
Вона любила море – він гори полюбляв… Вона любила шепіт – він як звучить луна… Вона любила вітер, який скрізь бував, А він любив Карпати, бо іншого не знав. Вона любила чайок – він вільний сокіл був… Вона любила тишу – він звук трембіти чув… Вона любила море, кожну піщинку […]
Отменный у коалы аппетит. Жуёт она всё время эвкалипт. На ужин, завтрак, Каждый день в обед. Другого ничего вкуснее нет.
Ти знов запрошуєш на каву. Довго мовчиш, ну як тоді. На це ти маєш повне право. Я – посміхаюся тобі. Розкажеш, як іде твій бізнес, Про хобі, трохи про дітей, Дружину записав на фітнес, Учора поприймав гостей. Про мрії скорі і не дуже Ти так красиво говорив. З тобою затишно, […]
Спустошена душа… як тоскно, Все ж зараз допомога зайва, Сприймаю неохоче слово, На серці загорожа ладна. Зневірена душа…неправда, З рожевими живу думками, Змішалась з гіркотою барва, Та бачу я квітки стежками. Поранена душа … ятрила, Навіщо то ж і сіллю зверху? Зворушливо пливла хмарина, Й змінила неприємну тему.