Уходит Время, даже не спросясь, Лишь стрелками сверкнув за поворотом, А ты стоишь, и смотришь как простясь, Уходит навсегда любимый кто-то. Готов кричать, но время глушит крик, И ты кричишь в себя, не замечая, Как не юнец уже, но не старик Грустит о прошлом, лишь о нем мечтая. И не […]
Monthly Archives: Березень 2021
338 posts
Я тобі подарую ввесь зоряний вечір Й тихе щастя хай буде в гостях, Обійму тебе тихо й ніжно за плечі, Коли сонце спочине високо в горах. Подарую цілунок як напій медовий, І ти палко цілуй мої спраглі вуста. Прокидаюсь я поруч, й засинаю з тобою І радіє від цього […]
Весна завітала, як нібито вперше, Серця полонила своєю красою, За звичкою глянула знову в люстерце, Хоча і приходить завжди молодою. Душа розквітає, лиш сонце зігріє, А проліски зійдуть, насамперед диво, Що в стані такому побачимо цінне? Тут молодість й зрілість тепер воєдино. Одне почуття всіх бентежить понині, Вирує й бурлить […]
Закохана в поезію, залюблена у Слово, З дитинства я зачитувалась ним, Звучало воно в серці малиново, Багатшою духовно з кожним днем Ставала я, а згодом сестра-Муза Приходила до мене і рядки Лягали на папері.Наче друзі Залишились вони і дотепер. Багато нині маю віршів-діток, Народжуються все нові й нові. То ж […]
“Повітря” Ти надихай мене на нові вірші, Будь моєю музою блудною. Коли серцю моєму все гірше, Ти не буваєш для нього нудною. Звичкою стало давно моєю, Розмови з тобою до пізньої ночі. Коли все небо розлилась зорею, Кому з нас сон закриватиме очі? Просто […]
Не примножуй даремно муку, До невдачі знайди терпіння, Бути другим – це теж наука, Бути другим – це теж уміння. Для природи усе єдино – Перший, шостий чи тридцять п’ятий, Хто прикриє, нарешті, спини Тих, хто першим іде вмирати? Це ж не люту схопить недугу, Це ж не мрії згубити […]
Вперте кохання Чому з тобою такі вперті, Не поговоримо відверто? У кожного своя є Правда, Та чи вона страждань тих варта? Напевно, треба нам зустрітись, Теплом весняним , щоб, зігрітись. Поговорити про хороше, Про наболіле. Що тривожить? Ніхто не хоче поступатись, Та в правоті не зупинятись. Ти не правий… […]
ГЛАВА1. ” Я должна тебя разлюбить” Тёплый летний ветерок залетал в окно и как разноцветная бабочка касался красивые цветы букет, которых она купила у милой старушке. Таких ярких цветов у женщине было много и Виктория хотела купить все только вот ваз у неё для всех букетов не было и она […]
Я б хотіла зустрітися… Тобою впитися… Чи спинитися… Хм… Забутися. Відлетіти в минуле. Чи в далеке майбутнє. Незабутнє. Незбагненне. Зачароване коло. А так ходиш і ходиш Навколо. І чекаєш… Шукаєш… Гадаєш… Заколисуєш тугу, Тривогу. І ще дякуєш Кожен день Богу. Бо тобі Він дозволив Хотіти… Жити… Любити. 28.03.2021
Ласкаво світять зірки на небі, Та місяця пестять ніби феї, Сьогодні відбувається диво, Затемнення проходить світило. Відтак моменту знову чекає, Накриє хмара чорна й зникає, Вся містика полягає в тому, Залежні ми, та найбільше в повню. З середини несуться назовні, Вирують почуття мов з безодні, У когось з’ясувались стосунки, Хтось […]
Покохай мене так, як ніколи, Покохай мене так, як нікого, Поведи у ромашковий рай. Прошепчи мені ніжності слово, Його слухать я вічно готова, Радість хлюпає аж через край. Серце в грудях так трепетно стука, Ой. приємная ж кохання мука, Насолоди п”ємо ми нектар. Ловиш погляд ти мій загадковий, Від твоєї […]
. . ДОНЕЧКА – РОДИНОНЬКА . .Як тільки-но починають квітувати ранні іриси, здається, що то зелені хвилясті річечки протікають вузенькою змійкою через увесь квітковий розмай, виблискуючи темно-зеленими барвами і відбиваючи провесінь ніжну темно-синього неба. . .І чарівні острівці – кущики кольорових косиць радують душу і серце, нагадують про рідну оселю, […]
. . ФІРЯНКИ У БАБЧИНІЙ ХАТІ… . .Скільки себе пам’ятаю, на вікнах, світлих, великих, широких, у кожній сільській оселі були ФІРЯНКИ (фіранки). Білосніжні, з ніжним голубим відтінком, випрані, накрохмалені, випрасувані ФІРЯНКИ висіли – красувалися у хаті (менша кімната), у великій хаті (кімната […]
Твої малесенькі долоньки Піднесли до самих небес. У мене є маленька донька! Нехай це знає світ увесь! В руках своїх тримаю Всесвіт! І як до цього я жила?! По іншому чекаю весну І день, що сповнений тепла. І хоч на мене ти не схожа, Безмежно так тебе люблю. Для нас […]
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/zakanchyvaet-osen-lystopad/ Здесь пенный шелест от волны и на песке оставили следы две пары ног, вечерний пляж без нас – пустой, а с нами – наш. Здесь пролетают две звезды, они такие как и мы, но блеск закончится в ночи и не оставит в небесах следы. Дарила ночь […]
Красная помада – ты женщине в награду Была дана однажды, А кем? уже не важно… И культом давно стала, Любовь завоевала, Мерлин Монро в ней спАла, Лиз Тейлор соблазняла, Литвинова чудила, Софи Лорен любила… Аксессуар к помаде? Быть может, в томном взгляде? Или в мужчине стильном? В очках, в пальто, […]
Когда садишься вечером в вагон, Огни лишь, станций за окном мерцают… На утро встретит тебя твой родной перрон И крики чаек в воздухе летают… Вдыхаешь грудью воздух, ты морской И сердце бьется, словно в клетке птица…. Вот море! Ты приехала домой… И голова от счастия кружится!!!
Мне лучшая подруга – тишина. Она одна в печали не оставит. Она поймет. И выпьет боль до дна. И все исправит.