Когда-то я писала от руки Корявые рифмованные строчки, Вела своей печали дневники И ставила всегда в конце три точки… Помятые бумаги на столе, Помятая душа лилась рекою. Про все, что так тревожно на Земле Небесный маг писал моей рукою. Рождались в сердце, как по волшебству, Из ниоткуда вдруг слова и […]
Daily Archives: 20.09.2021
12 posts
**** Погода чаю і книжок, В калюжах осінь копошиться. А я боюсь ступити крок, Ще б мить тобою надивиться. Туманом йдеш поміж стежок, Все осінь в жовте розмальовує. Ще літа хочеться ковток, Та баби літо все засновує. І птахів зграї, в далеч крик, […]
Мне станет безразлично и легко, Я сяду как всегда в автомобиль. Под шум дождя за сотни тысяч миль Сегодня я уеду далеко. Туда, где счастлив каждый человек. 130, не взирая на запреты, В ментоловым тумане сигареты Включу погромче свой любимы трек. Блестит асфальт в туманном свете фар И молния пронзает […]
Чарівна осінь наступає, Багряним листям шелестить. Її думки ніхто не знає- Така чудова і прекрасна мить. Шпаків розмови всюди чути, Не хочуть покидати рідний край, З дороги дальньої їм не звернути, Вже скоро відлетять за небокрай. Затягнуть незабаром небо хмари, Останній лист прилине до землі, Дерева та кущі мов постаті-примари, […]
Я чую думки такі скорботні, Що Україна нині помирає… І це є злочином сьогодні, Хто Україну щиро кохає… Кохав Тарас Шевченко І за волю України страждав І мріяв побачити небо, Де не буде панів і підпанків… Кохав Іван Франко Україну- європейську державу… І марила Леся Українка Побачити українську славу… […]
У справжньої жінки завжди має бути Своя власна справа чи місце роботи, У тому випадку, як стане сама, Щоб твердо стояла вона на ногах. У справжньої жінки завжди має бути Набір інструментів в шухляді на кухні, А в шафі, прихована напоготові, Білизна з мережева чорна й червона. У […]
**** Ми наче квіти в квітнику, Давно ніхто нас не полов. Летиш кудись ти в літаку А я кричу тобі, агов!! Хіба не ти? Хіба не я? Клялись в коханні бути разом. Тепер не твій і не моя… По серцю їдучи КАмазом. 18.09.2021.
“Паперовий світ” Згорали рими попелом жарин, Кохання щезло наше вранці. Тепер на цьому світі я один, Й об струни кровоточать мої пальці… 18.09.2021.
**** У них на двох, лиш один день, А так багато не досказано. Та час немов пісок із жмень Запізно вже війну розв’язано… Війну й кохання двох світів, Між барикад, серця поранені. Нещадну згубу двох житів, Пянким коханням одурманені. 17.09.2021. #ВіталійПрокопович
16.09.21(21:30) Музыка!, – я не устану о тебе писать! Музыка!, – ты душу лечишь, заживляет раны, Музыка,- о как приятно думать и мечтать… – Душа трепещет заживляя раны… Ведь слушая тебя забыв про всё, Я вспоминаю только яркие мгновенья… Что пробегают в памяти как миг, Я чувствую её прикосновенье.. Я […]
Иннись я зрана чуву через сон: ключ журавлів над хыжов пролітає… “Курли!”…Із року в рік, (такый закон) права у рукы осінь забирає… Клубами білыми из Тиси вже несе туман, што динь погожый обіцяє; Ватаг (рогатый місяць) наверьху пасе отару звіздяну и вітром поганяє… _________________________________________ “Скачок” барометра…Погода майже ся змінить…Прийде мода […]
Эрифманский вепрь. Опять:”У нас не слава богу… – опять – давай,мол,выручай… – и – отправляйся в путь-дорогу, ты вепря этого поймай!” Открывает гугл-мапс: “Вот Олимп…а вот Парнас… здеся мы…о,Эрифман! – обитаеат тут кабан… Ну,дислокация ясна? Давай,надеется страна… В стольный град его доставишь, и на площади поставишь, чтоб хвалил меня народ, […]