Квітуй весняним первоцвітом, Буяй суничним теплим літом, Подільський краю рідний мій. Багрянцем сяй іще осіннім, Злітай і журавлиним клином Та сніжній порадій зимі. Ти найдорожча, моя земле, Мені з тобою добре й тепло В радості час і смутку мить. Тебе я рідну і єдину Ніколи в світі не покину, Мені […]
Monthly Archives: Жовтень 2021
207 posts
Здалося якось в пору все, Настій із вишні, і осінь в осінь, Життя в човні собі пливе, І зустрічі веслом приносить. Завершенню завжди є шанс, Спітканню теж є міра, Та і поклон і реверанс Душа буває притаїла… ——————————————————- Відкрити шлях в глибинну суть, Пізнати відстань,що до серця, Вцілілу душу світлом […]
Як часто буває, Туман віддаляє,- І ставить капкани У кільця свої, Лиш промені Сонця, Немов у змаганні, Розсіюють в краплях Живі кораблі… Осінні тумани, Із ночі до рання, Плетуть у мереживах Молочні шляхи, Мов стигнуть озера, І в парі із небом, Приходять у свіжості, Нові думки… 03.10.2020
Я у осені спитаю, Що сховала у душі, Чи є тепле покривало, Коли холод і дощі?… Чи пускає у світлицю, Де потріскує вогонь, І де можна притулиться, Коли все не в унісон… Я у осені попрошу, Коли будуть срібні дні, Щоб плела квітучі коси, Що світились у росі. Осінь просто […]
Дивна штука це – ХАРАКТЕР, різним він буває – цей життя формує фактор, карб свій накладає… Хтось жорсткий, неначе криця (бережись – поколе!) Ну, а хтось добром іскриться, те́пло всім довкола! Як же “їжака” змінити (взагалі можливо?) не зігнути, не зломити? (що є вкрай важливо!) Воно можна…Та повільно – бо […]
Осінь не плутає фрази, Їй не треба пустих обіцянок, Тільки все – лише все і одразу, А не гра у свавільну мовчанку. Осінь – час тверезіти від вітру, Що пронизує наскрізь дощенту, Осінь – час все, що бУло простити. І робити на щирість акценти. Осінь – точно не час для […]
В этом году слишком ранняя осень, Спряталась в тучи небесная просинь, Воздух пропитан дождливой печалью, Крутится- вертится время спиралью, Мы заблудились в туманном обмане, В этой чумной суете- балагане, Ходим на цыпочках, дышим украдкой, Ищем глазами лучи от лампадки, Чтобы по ним добежать до рассвета И сохранить в сердце чуточку […]
Как мало стало искренних улыбок… Все меньше слышно тёплых добрых слов. Все больше стали делать мы ошибок, Все меньше спать и видеть ярких снов. Искусственные лица и фигуры… Иллюзия любви и красоты… И в моде стало быть немного дурой, А в душах стало больше пустоты… И страшно стало жить и […]
Вранці встала рано, Лишень сонце сходить, Тихо так і прохолодно, Тільки це не шкодить. Новий день, немов для мене, Засяяв живою красою, Захотілось попросити, Все погане, хай піде з росою. Літо бабине ласкаве, Буде гріти довго, Та неначе поле золотаве, Листя вистелить дорогу. І піду по ній у зиму, Хоч […]
Із колиски ласкавого серця матусі,І долоней турботливих батькових рук,Що давали життя кожній ніжній пелюстці,Ти здійнялась з дитинства в життєвую путь. Крізь роки і дороги, гладкі і тернисті,Де співають тополі й осики сурмлять,Твої юні крилята в цей день урочистийВідпускають тебе в самостійне життя. Ти немов на вітрилах, злітаєш в безоднюСвітлих променів […]
Думки. думки.Вони, неначе птахи Через моря. пустелі і віки Летять, набравши сильного розмаху, Мої сумні і радісні думки. Я думаю про тебе і тепліше Мені на серці зболенім стає. Усе, що є на світі наймиліше – Туди і лине думка.Дістає Усі душі куточки заповітні: І погляд лагідних усміхнених очей Та […]
Ночная изморозь… Не спится… И в мыслях рифмы вороша, Пишу на согнутой странице: ” Зима приходит не спеша… ” Воровкой ловкою крадётся, Срывая жёлтые листы, И по земле с лихвой несётся, Ломая зябкие цветы… Они и так стоят не впОру, Политы ледяным дождём, Но их упрямая Сеньёра Морозит… Нежность – […]
Ні слова, друже. Справлюсь, так і знай. Щаслива і з тобою, і без тебе. Забудь мене. Не клич і не чекай. Віднині буде так, як серцю треба. Вчорашній день відбувся і минув. Все сталось саме так, як мало бути. Я говорила, ти мене не чув, Тож не чекай сльози або […]
29.09.21(09:30) Про наболіле… Так сумно… коли правди вже немає.. Коли весь світ перевернувся враз… Коли надію в мирі ми втрачаєм.. Оговтатись не можем від образ… Те що було звичайним,- вже не в моді.. Прості питання вже стають вогнем, Ми тут не живемо вже на свободі.. Немов осліплені свій хрест несем… […]
Как же так? Я ваш брат, я ушёл от беды! Разомкните ряды – всё же вы корабли… Всем нам хватит воды, всем нам хватит земли! Этой обетованной, желанной, и Колумбовой и Магелланной… ___________________________________ – Всё продаётся-покупается – “играет” лишь цены вопрос.. “Умеет жить-то!” называется… – Да не гони ты, не […]
Не уявляю я життя свого без пісні, Вона зі мною в радості й журбі, Чула від матінки її іще з колиски, Тепер, синочку передам її тобі. Нехай вона бринить в тобі, як доля, Візьме на дужі крила, наче птах, Високо зрине й полетить в літа, На все життя залишиться з […]
Ее душа, как роза, расцветала, Звездой сияла яркой в небесах. И птицей звонкой людям щебетала О жизни, о любви и чудесах. Ее душа огнем пылала жарким, И реками лилась во все края. И радовалась тем простым подаркам, Которые дарила ей Земля. Ее душа… Загадочна и странна: То радостно […]
Прозорий дим здіймається, як птаха, Над попелом безглуздих таємниць, Що поховала тут разом зі страхом Та спогадами пройдених дрібниць. Блищать життя сторінки у багатті, На них моя одвічная печаль І мрії відчайдушні та завзяті, Мені тепер вже зовсім їх не жаль… Прозорий дим – усе, що залишилось, По […]