Осінь переходить в зиму. Кожушок вдягає, зимно ж, Теплу шапку й валянки. Ріки стали замерзати І летить вже сніг лапатий, Покриваючи грудки. На деревах нема листя, Іній на гіллі сріблиться, Мов яскраві зірочки. Зникла десь небесна просинь, Переходить в зиму осінь, Вальс танцюючи легкий. 2021 р.
Monthly Archives: Грудень 2021
169 posts
Оскал костлявой смерти страшен!.. Но стоит ли его бояться? Она умеет улыбаться!.. И посмотри, как мир устроен: что жизнь и смерть, по сути, сёстры, конец одной – другой начало… Когда отходим от причала, не пустота – ТАМ ждут нас звезды! Но не спешу я звёздам этим – ещё не наступило […]
. . ЖИТТЯ, ЯК МИТЬ ЯСКРАВА… . .Минає… Ось уже цілий місяць минає, як відійшов у Вічність до ГОСПОДА БОГА мій любий син, мій РОМАН… Та я не вірю, ой, не вірю, що його нема поруч зі мною, поруч з усією родиною нашою, якою він так дорожив… Моє материнське серце […]
Ти – моя найбільша таємниця, Навіть мною не розгаданий секрет… Я для тебе – ніжна чарівниця У полоні пристрасних тенет. Ти, як твердь, стійкий та непорушний, Розумієш все без зайвих слів. Я – вода, що омиває сушу, Розтікається між гір, лісів, степів… Ти мене, як сонце, обпікаєш; Кожен дотик в […]
Ты не можешь меня забыть?.. Это по меньшей мере странно… Сдерживаешь себя, чтобы не писать мне и не звонить Каждый день много лет постоянно… Иногда, когда памятью, как морскою волной Неожиданно накрывает, Понимаешь, что ты не со мной, что я не с тобой… Да, так почему-то в жизни бывает. День […]
” Намистинки для їжачка” У лісочку, на пеньочку Жив маленький їжачок. Мріяв він про намистинки, Для гостреньких колючок. До Різвяної ялинки Їжачок-Малюк, , спішить. Щоб здійснилося бажання, Треба з Дідом говорить. Що то за дідусь чарівний, Що дарує всім, – дива? Він виконує бажання, Сива в […]
Емоції для жінки притаманні,Що зробиш, вже такою народилась,Десь логіка поділась, пунктуальність,Буває невгамовна як дитина. Не треба їй доказувати завжди,Настільки є слабкіша, чи сильніше,Кохання доторкнеться… й мов троянда,Наповниться любов’ю… і розквітне.
У житті все буває: Ми прощаєм образи. Грубість та неуважність, Помилки й негаразди. І байдужості холод У душі теж розтане, Добре лагідне слово Може стати бальзамом. Все із часом проходить, Він же лікар найкращий. Зраду й підлість ніколи Нам забути не вдасться. 2015 р.
*** Научи меня снова жить. Воскреси, мою мёртвую душу. И возможно, я снова смогу полюбить. И ночами тебя слушать. Научи, поднимать глаза. И смотреть снова в звёздное небо. Дай понять, что тебе важна, Где б ты ни был и чтобы не делал. 6.11.2021г. Dana Samoilovich
Мій чорний ворон, став на тон темніший, І кіготь має набагато вже – точніший. Мій чорний ворон, шепоче не мої слова, Шукає ворогів де їх нема. Мій чорний ворон, душі моєї тінь, Й страшних причина сновидінь.
А бабуся Завірюха Костуром усюди стука, Чи земля вже снігом вкрита, Чи міцна на річці крига, Чи кожухи є у кленів, Чи нема галяв зелених. Все ретельно перевірить, А тоді подме-повіє, Всі дороги замітає, Сніг угору підкидає. Просіва його крізь сито. Завірюха, ой сердита. 2017 р.
Понеділок впять иннись, впять ити до школы… Чи йсе кінчиться колись?!! Класно бы́ло вчора: З дружбана́ми “погудів”, мало си позволив – сны солодкі ‘м пак диви́в…”Уставай, неборе!” – Там будильник даренчить (вто́плю го у ванні!), в турці кавиль вже кыпить… Я встаю, ги зомбі… З краника “сята вода” быстро “оживила” […]
Не можна спати… Цей рясний грудневий дощ безжальним катом серце зморене карає, слізьми розбиту душу омиває, сочиться до її найглибших товщ… Що сподівання?… Що надії марні? Що? Коли закутий ти в тугий ланцюг обставин, мов заплатив свободу й волю як заставу, та приплатив, насправді, за ніщо. Та ще й той […]
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/rastsvely-podsolnuhy-v-sada-na-krayu/ Застелился дивный вечер будто рыжее пятно, сядет солнышко далече, но увидим всё равно. Рыжей стала вся округа, рыжим мир ставал вокруг, даже море таким стало, горизонт, что вдруг потух. Становился тихим, тёплым и прибудет в берега, с пеною бушуют волны, посильней в скалы бока. Где […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/chudovi-krayevydy-ozhyvut/ Під крислатою вербою стояв хлопець з дівчиною, принц з Авророю стрічались та скоренько обнімались. “Здрастуй, серденько моє!” Сватання для них буде, де Марії чудесний край, бо весілля буде, знай. “Сватай, серденько моє, бо піду я за тебе!” Привітав чарівний край, де Марії з феями гай. […]
Як назвати доню батьки мудрували,Сварилися довго, ім’я підбирали.Дуже хотів тато щоб була ОЛЕСЬКА,Сміялася мама, БУДЕ ЛЕСЬКА-ФЕСЬКА. Вибирали довго,заливались сміхом,Підростала доня батькам на утіху,Шепотіла мати, Ксенею назвемо,Ну а ти синочка, трішки підождемо. Не судилось мамі, бавити дитину,На двоє розп’яла смерть тую родину,Не судилось сину, ім’я вибирати,Краще б того горя людям не […]
Любов не треба закривати в скрині,Світити варто благодатним сяйвом,Нехай летить у широчінь блакиті,Голубить променем, витає птахом. Зігріє душу, що у смутку плаче,І вечір зорями прикрасить ясно,Тепло сердечне, хай відчує справжнє,Як пледом вкриє скуті плечі янгол.