“Укриття” Сотні думок, наче та павутина Голову рвуть звідкілясь кожну мить. Цінна в житті, знаю, кожна хвилина, Тільки душа моя досі горить. Час не загоїть того, що між нами, Біль поверне у реальність життя. Досі блукаю з тобою між снами, Там лиш шукаю своє укриття. День починається […]
Monthly Archives: Грудень 2021
– Дощ паде💦 – пустіть до хыжи, я уже промок домак… – Зря ты, Петя “остриш лижі” – не получиться нияк! Я там вчора похарила… Д цімборі🐕 у будьку йди – теплинько́, тай міста хватить… По дворови не ходи! Бабинець Ю.Ю.
А горобчики малі Цвірінчали на гіллі, Сіре пір”я розпушили І з зимою говорили: -Ой, ти, зимо круглобока, Кучугур не сип високих, Бо ж поїсти не знайдем, А без цього пропадем. Скажи вітру-вітровію Хай не дуже дме та віє, Як насіння в сніг впаде, Де його тоді знайдем? Попроси мороза-брата Не […]
. . ЧАЙ ІЗ ЛИПОВОГО САДУ . .Велика світла хата з вікнами до сонця, . .А в хаті добрій – і затишок, і тепло – . .Згадалось… Пахне ароматний чай… Чи сон це? . .Я липовий п”ю чай із чашки за столом. . .Зігріли спогади мою жіночу душу: . .Висока […]
В мокром парке снова осень и в парке продолжаются дожди, как будто осень снова просит: “Не уходи, не уходи!” Лето ушло и не вернулось, ковёр оставив зеленеющей травы, обильно очень рассыпает на зелень яркую листы. Обильно-густо насыпает и припечатает дождём, по луже листик уплывает и притворится кораблём. […]
Минає літо в розсипах багряних, не повернеться по свою красу, в холодний вечір і у ранній ранок вже осені відчуєш самоту. Оце вона торкається поривом вітру, шумить в пишноті верховіть, але вже губить жовте листя, злітає з шурхотом в останню мить. Про що цей шурхіт нам розкаже, які […]
Холодний, туманний ранок майже, як тоді 30 років по тому, але співвідношення втрати і розпачу не зрівняти з тими дитячими переживаннями. У кожного віку своє прийняття цінностей і інша реакція на обставини та і біль різна . Трубку він взяв, але його голос не віщував нічого доброго. Одне питання, ЩО […]
Нарешті сніг, біленький сніг, Земля без нього сумувала, Він ковдрою на неї ліг, Щоби вона не замерзала. А сніг іде, а сніг іде І припорошує дерева, Лише травичка де-не-де Ще визирає ледве-ледве. Та замітає і її, Зима-майстриня вишиває Чудові рушники свої Біленькі чисті та пухнасті. 2020 р.
А сонечко світило у віконце,Голубило й незвично поспішало,І нібито нашіптувало вкотре,Прокинься, зачекався вже світанок. Долонями закрила оченята,Солодкий сон затримавши недовго,Та пташка нескінченно щебетала,Кружляла недалеко безтурботно. Лиш нічка заспівала серенаду,Тож днина малювала свій орнамент,Запахла як же кава у горнятку,Щаслива є, та жінка… що кохана.
Шорсткі вони. усі в мозолях Та ніжні. лагідні і теплі. У них завжди стільки роботи, Але встигають все, до речі: Орати, сіяти, збирати І доглядати свійську птицю, Корів доїти й випасати, Вклонитись їм за це годиться. Пахнуть вони і сонцем й хлібом, Який самі і випікають, Спочинку руки ці не […]
Ги чукча тот, што в нартах голов тундров їде й ваґраном брынькать, што му в око упаде́ (глухарь летить, вать о́лінь да́ґде путь пере́йде)… И я так пи́шу, што ми в голову взбреде… Бабинець Ю.Ю.
«Скажи мені, керманич, без облуди Це кучерів її проміння золоте Чи повна ніжності роса туману Що впала тут, на квіти пасифлори?» […]
Мов долі фатальне сплетіння,Ці душі з’єднало навіки,Страждали обоє, бо відстань,Дала забагато обітниць. А карма минуле тримала,Кружляла немовби по колу,Утішна словесна тирада,Не прагне дозволить свободу. Таке почуття нездорове,Посічене болем відвічним,Бувало занадто солодке,А інколи морок зневіри. Багата життєва наука…Не вчасно знання лиш здобуті,Не втримала разом напруга,Та й жити не можуть в розлуці…
Чом у тебе он сльозинка на щоці блищить? Може це дощу краплинка Падала згори? Може то сніжинка біла Тихо розтає Чи комашка прилетіла На личко твоє? Як сльоза. то лише радість В серці хай сія І його нехай не ранить Крапля дощова. Зіронька-сніжинка тішить, А не холодить, Усмішку нехай залишить […]
. . КАТРУСИНЕ КОХАННЯ (“ДОЛЯ КАТЕРИНИ”) – Частина 5. . .Ніжна щаслива усмішка з’являлася на дівочих червоних устах, мило розпливалася по молодому обличчю. Великі сірі очі з голубим відтінком дивилися – сяяли якоюсь незвіданою внутрішньою красою, і здавалося, світилися із самісінької глибини душі… . .Серденько юної дівчини билося – стукало […]
Ти бачиш сон,коли перед тобою Стою із квіткою один, Коли чарівною весною Навколо стало все живим. Коли поглянув в твої очі Я бачив світ і погляд власний. Твоя краса така дівоча, Як квітка ця прекрасна. Тобі дарую цю красу, Бо ти весна моя і все на світі. Тобою дихають й […]
07.12.21(23:00) Не зламайся дух!!! Якщо є пекло, – то це вже воно… Коли людей тут ні за кого мають, Коли без незаконних папірців, Нікуди чесний люд не пропускають.. Немає сил дивитись на брехню.. Транслюють жах для вільного народу… […]