Випливає місяць повний, Наче лебідь, а чи човен, Він гойдається на хвилях Кучерявих хмарок сивих. Усмішка його чарівна, Сяюча і срібна-срібна У полон бере серця, Як і літня нічка ця. Перекинув він відерце Теж сріблясте – видно денце. А із нього сестри-зорі Розсипалися навколо. Задивляються у плесо Річечки. як у […]
Monthly Archives: Січень 2022
133 posts
Шутка на тему стихов Пушкина. “Я помню чудное мгновенье – передо мной явилась ты…” – учу-зубрю стихотворенье… А там площадка,пацаны!.. “Вечо́р (ты помнишь?) вьюга злилась… а нынче…посмотри в окно!..” – душа,скуля,во двор просилась… А я бубню под нос одно!.. “У лукоморья дуб зелёный, златая цепь на дубе том…” “Эй,ты там […]
Коли зійдуть зорі на небі,Вони побачать мою печаль,За тобою сумую навіть,Мовчання накинувши вуаль. Невже зовсім не відчуваєш,Як же ніжно співає душа,У свого серця не спитаєш,Чому притихло це почуття. Зберегти щоби все вдалосяВтихомириш свої пориви,Бо мудрості в тиші знайшлося,Щоб внести в життя корективи.
Білі сніги. троянди білі, У чаєчки біленькі крила, Ромашок білі пелюстки. У білому вся наречена, Приходять іноді й до мене І віршів білих теж рядки. 2015 р.
Ой, та на Йордана світив місяць зрана, зірочки моргали, свічечки сіяли. Вітерець повіяв, сніжинками сіяв, гірлянди сіяли, свято зустрічали. Бо як на Йордана хрещається зрана, хай буде у свято радості багато. У святкову днину вітайте родину, хрещається нині, здоров’я – родині. 19.01.2022-20.01.2022 Картина із інтернету.
Сколько на земле тех слов, что стали тайною до гроба, Сколько мыслей лунной ночью в человеческой подобе, Они же радуют сердца или пьют всю душу вовсе, Терзая каждый день подряд, не отпуская из рук осень. Забыть бы всё, сбежать от муки грешных мыслей, Зачем же тучами они над головой с […]
зомбі санта клаус 05.01.2022 барабани тук -тук зомбі санта клаус тупочить своїми ніжками зомбі дід мороз красний нос зомбі святий микола зомбі в зонтаг ахахахх красний ніс зомбі новий рік копи снігу запорошили купи снігу снігурку вкрили доторкаюсь до снігурки а вона тане ельф примітки зонтаг -нім сонячний день неділя […]
Жінкам роки не можна рахувати. Душею вони завжди молоді, Їм компліменти треба розсипати, Неначе зорі в небі голубім. І берегти й леліяти, мов квіти, Коханням огортати їх серця. На крилах щастя зможете летіти Разом із ними ви усе життя. 2016 р.
Взобраться трудно на вершину, и как же одиноко там! Сочувствия нет и в помине, и зависть ходит по пятам… Ещё вчера что шли с тобою сказали “стоп”,не доходя, не стали ссориться с судьбою: “Крутая слишком тут стезя… Тут одиноко…И не в смысле нет никого – наоборот: иного рода бродят мысли, […]
У верховіттях дерев Вітрисько собі гуляє І ноту високу бере, Бо гарно отак співає. Уміє веселої він, Щоби усіх в лісі потішить, Сумний чути іноді спів, А є такий, що заколише. То ж кожен його впізнає Ще здалеку, коли сердитий Та зачаровано слухає. Як спів його лагідний тихий. Літає так […]
Коляда по світу ходить, звіздаря з собою водить, а він зірочку тримає і колядочку співає. За ним янгелок ходив і теж зірочку носив, за янголом – пастушки, теплі у них кожушки. З пастушками – три царі, до Дитяти вони йшли, з ними – газди і газдині, заспівають усі […]
Уже завтра у Йордані Христос Ся крещає – Втиць через Сятого Духа Сына нам являє! Нам казав через пророків, ош гряде Навчитель, чиляди буде́ Месія, уд гріха Спаситель! Всі чекали з неба чуда (ош у славі при́йде!)… Ко гадав:своє начало Сын у ясльох на́йде? И нияк не проявлявся до поры, […]
А на Водохреща водиця цілюща, Можна в ополонці скупатися всім. Це додасть бадьорості, сили та здоров”я, Не боятись холоду серед лютих зим. З криниці джерельну набираєм воду Ми ще до схід сонця в цей святковий час, Зберігатись буде вона довго-довго Й стане помічною завжди для віх нас. Так. вода свячена […]
– Богиня, не жінка! – Бешкетне дівчисько… Лиш мить відділяє пантеру від кішки! – Ви янгол небесний! – А як щодо перцю? У демона янгол ура́з оберне́ться, як “коники” сво́ї пока́жу тобі! Чи янгола в ме́ні побачиш тоді? – Хворію я вами… – Та що ти! Давно? Сказати по правді, […]
Пролинуло життя насправді,Душа, мов поголосок пізній,Ти з острахом прийняв реальність,Вона все ще витає в німбі. Мчить потяг, невгамовно миті,Летять, під стукотіння, жваво,Стираються події в ритмі…За обрієм зникає янгол… Повідати б любов світанку,Та зореньці подяку зладить,Всі вікна відчинить відразу,І Всесвіту вдихнути захист.
І сум буває для душі, мов ліки – Зупинить час, дорогу, почуття. Закривши важко втомлені повіки, Поволі повертає до життя. Думками будні м’яко перебрати, Пройти, не оглядаючись, крізь гам. Новий пролог для себе написати, Все розказавши топленим снігам. Молитвою полинути до неба, Там крила знову сили наберуть. Усе на світі […]
Краплиною дощу я відірвусь від хмариІ полечу до саду – в обійми пелюсток,З тобою, люба, ми – така чудова пара,Ти – квітка, я – краплина, жаданий твій ковток.Нехай моє життя дощем летить опалим,Любов моя безмежна нехай в тобі тече,Віддам сповна усе, щоб тільки не зів’ялиОбійми пелюсткові та се́рденько твоє. ©Денис […]
На порожньому подвір”ї Розрослися бур”яни, Не було тут вже літ скільки Нікогісінько до них. Не нагадує нічого, Що колись жили отут, Лише гойдалка свій голос Подає – скрипучий звук. Якось вона збереглася Ще на яблуні старій, Хто коли на ній гойдався Не згадати уже їй. І вона вже ледве дише, […]