“Агресія” Готувалися до миру, українці як могли Постягали з всього світу, нові танки і стволи. Королева надіслала протитанкових ракет, Лиш Німеччина мовчала, наготовивши пакет. Вже й японські самураї, обіцяли нам мечі, І Поляки підігнали, трохи техніки вночі. Вова Путін затрусився, потекла біла піна Бачить буде дорогою, вже для […]
Monthly Archives: Січень 2022
133 posts
Тепло твоїх долонь я відчуваю Та усмішка привітна гріє теж. Хоча тебе давно уже немає. Тих днів щасливих більше не вернеш. А спомини-птахи усе літають, Приходиш в сни, матусенько моя І ніжно й лагідно до себе пригортаєш, Тоді дитиною знов почуваюсь я. Пісні твої звучать в душі частенько, Співаю онучатам […]
По краплиночці-краплинці Ми добро, немов у скриньку У свої серця зберем. Стане на душі світліше, Затишніше і тепліше, Мир тоді ми віднайдем. А ще крихточка до крихти Поєднати слід зуміти І наповнити весь світ Величезною любов”ю, Щоб вона була з тобою Й завжди кликала в політ. Несла радості іскринки Теж […]
“Гей,Василю! пой сюда!” На́раз троє ся узва́ло: “Няв!” тай “Няв!” “Здоров,кума!” (бо єднако іх назвали…) Чи фантазія слаба? чи імен у святцях мало? Но оказія така! што поробиш? так ся стало, Што на трьох имня єдно… А вы числа д ним додайте, было як колись давно… Нас царями называйте! Бабинець […]
Я знаю, він поряд,Бо дихання чую,Прикриє, мов потай,Загляне у душу.Любов безумовна,Де трепет і ніжність,Торкнеться волосся,Розійдуться тіні.Не відаєш звідки,Приходить спасіння,Дається всім грішним,Незрима надія.Подякуй тихенько,Невидимим силам,Зустрінеш блаженство,У тебе ж є крила…
Інеєм срібним, Мов бісером дивним Розшита накидка зими. А ще кришталева Корона у неї. Вже їде на конях саньми. Примчали. як вітер Ті коники сірі І гриви білесенькі в них На сонечку сяють, Чимдуж поспішають, Аж іскри летять з-під копит. Сніжок, наче зорі Здіймається вгору Й знов падає стрімко униз. […]
Гучна розмова на підвищених тонах Наклала на вечірній сум відбиток, І битий посуд, оселившись в закутках, Тримав в напрузі цих стосунків недобиток. Заглядав місяць на заплаканих дітей Через вікна заламаних фіранок, І подумки сказав, що все пройде, І буде мир та злагода на ранок. Та зло уперто не […]
Можна простити і залишитись.Можнай піти.Назавжди. …а як непросто“До зустрічі!” сказати!коли не віриш..
З тобою витаю… є крила,Мрійливо кружляю над плесом,Мов чайка, хитаюсь на хвилі,А потім ступаю на лезо. Ти вітер! Підхопиш грайливо,Теплом обігрієш і знову,Повієш холодним поривом,Бо любиш відчути свободу. Вразливе сердечко у пташки,Та зможе сказати відверто,Зберуться ж насуплені хмари,Й устелять грозою пів неба. Навіщо стихії журити?Душі в благодаті потреба,Їй добре парити […]
Моїй так холодно душі І вона плаче. мов дитина. Як заспокоїтися їй? Війна ж турбує в Україні. Із матерями ділить біль, Яких сини пішли у вічність За рідну землю, за свій дім, За те, щоб щастя було дітям. Та прагне втішить вона тих. Хто постраждав, здоров”я втратив, Зате вернувся все […]
Летів посланець від Зевеса, летів туди, летів сюди, нехай хоч що напише преса, він хоче бачити завжди. У дзеркалі побачити чарівнім, усе Зевесу передасть, бо буде ще і свідком гідним, усе захоче споглядать. То ж він купив, а це він може, щоби спостерігати тут, купив квиточок собі в ложу навпроти, […]
Застыли под покровом перелески,застыли под покровами поля,себя обильно рассыпаетпод густотой снегов зима. Она трещит морозом крепким,скрипит под сапогом снежок,так тихо, мелодично, нежнопоёт в вершинах ветерок. Шумит он вьюгою под вечер,капелью днём он распевал,наступит снова чудный вечери будет свет от фонаря. Опять метель запела песню,полей просторы все в снегу,привет, январь, слагаем […]
Мы все проживаем что-то, Кто грусть, кто печаль, кто любовь. Мы создаём и теряем, Падаем и поднимаемся вновь. Мы все забываем кого-то, С собой унося тяжкий груз, Боимся порою обидеть, А сами разбиваемся вновь. Мы ищем кого-то всё чаще, Идём по пустыне одни, Порой даже некому в чашке, Простой нам […]
Тож часом розчаруєшся буває,Що хочеться побігти стрімголов,Де тиша зрозуміє без пояснень,Зневіра лиш позбавила розмов. Щоразу відхиляю, мов прокляття,Настирлива приходить з пустоти,І тисне, бо для неї це забава,До відчаю додати гіркоти. Тихенько підійду я до берізки,Та ясеня легенько обійму,А листячко нашіптує для втіхи,Забудь, забудь нав’язливу хандру.
Заворушилося легенько У лісі листячко сухеньке, Напевне їжачок сховався, Щоб до лисиці не потрапить Або ще пробігала мишка Й у тому листячку принишкла. Ні. це не їжачок й не мишка. А піднялося листя трішки. Бо це проріс тут боровик, Що капелюшок набакир І товста-товста в нього ніжка, То й він […]
Я віддаю себе медицині. Це життя, це любов, це надійність. Нехай знають усі, що віднині Присягаю душею на вірність. Медицина – це вогник у віру, Що зненацька в душі спалахнув. І я знаю, відчуваю і вірю, Що на шлях він мене підштовхнув. Попереду – тернисті дороги, Попереду – сумління й […]
Ой, надворі вечір, світяться зірки, янголи співають у святкові дні, співають весело, несуть новину, що Ісус родився, й Діву Марію. А Діва колише Дитятко мале, худібка в стодолі, сіно пожує і спішать до неї малі пастушки, і носили дари у святкові дні. Жито, ладан, миро несли три царі […]
Так віддано тримаєтесь за спогад,Що болісно душа пережила,Та підступи знаходите і розпач,Й не чуєте свого серцебиття. Не треба відрікатися кохання,Сьогодні почуття, до вас прийшло,Незгоди, чи даремне сподівання,В минуле відійшло, як не було. Тож трепетно збирайте у намисто,Весняний цвіт і вранішню росу,Що справжнє, виглядає дивовижно,Ви тільки довіряйте відчуттю.