Кожна колиска – каравела Кожна дитина – Колюмб. Вирушають океаном часу У невідомість життя Не знаючи, що Америка Давно вже відкрита. Кожна іграшка – компас, Кожна дитяча пісенька – вітрило. Всі ми мандрівники, Всіх нас кидають хвилі Змушуючи ставати рибалками, Закидати сіті у прозорі дні Ловити химерну здобич У якої […]
Monthly Archives: Червень 2022
169 posts
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/chogo-pryjshov-na-chuzhu-zemlyu/ Їжте, діти, десь далеко залишились вороги і війна, і день, і вечір, буде спокій без біди. Там країну захищають брати ваші і батьки, а далекі – прихищають: друзів пізнають в біді. 3.06.2022-16.06.2022 “Українські біженці обідають разом із родиною, що прихистила їх у своєму помешканні в Берліні, Німеччина […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/kolys-v-nyh-yizdyly-shhaslyvi/ Чого прийшов на чужу землю? Сюди ніхто не запросив, а як із зброєю приперся, то і від неї погорів. З мечем, хто прийде, воювати і уже вислів цей забув, а якщо хочеш повторяти, то геть у пекло – вже відбув. 3.06.2022-16.06.2022 “Тіло російського окупанта лежить перед згорілою […]
Засоромились сунички, Збагряніли їхні личка Й заховалися в траві. Ти ті ягідки червоні Поклади візьми в долоні І смакуй, смакуй собі. Вони пахнуть теплим літом, Люблять їх дорослі й діти, Бо корисні для усіх: Вітамінні, лікувальні І солодкі, і духмяні. Що ж смачніше є за них? 2017 р.
І знов зникають вороги на переправі хто куди, неначе сила їх тягла, а ніч тривожною була. Тут річка, ліс і баговиння, і місяць світиться чарівно, русалка по тій річці йде, кого з собою забере? “Давай сюди, той що не брат, у лісі вовкові – солдат, а з ним […]
Земне життя подарував нам Бог,Прозоре, нібито роси краплина,Ще світлу душу, та одну любов,Нехай добром і проросте зернина. Чомусь не склалося таке просте,На перший погляд, планомірне щастя,Звідкіль набралося гидких гієн,Так покалічити бажання майстра. Тож замість розквіту, тягар війни,Залиті кров’ю різнобарвні квіти,Лишають душі на землі вінки,Жахливий наслідок… ми біля прірви…
Будівничим Вавилонської вежі присвячую. Щиро. Святкуючи день будівельника (Бо всі ми будуємо храм Душі своєї розхристаної – А хто не мурує храм Той будує нужник) Думав про Борхеса Та Папу Інокентія Тринадцятого. Ношу цеглини […]
Старий ірландський божевільний сад Корінням проростає в порожнечу, Глухим дольменом нависає над Минулим та майбутнім, і малечу Журливо кличе на грушкИ і виноград. Ти не втомився? Відпочинь хоча б, Послухай вітру стогін, осені журбу, Торкнись долонею холодного каміння Ти знав лише поразки й боротьбу, Чув моря шум і чайок голосіння, […]
Йде мій кіт … . У печалях серце від важких новин, Виглядаю із вікна щасливих днин, Важко справу віднайти, що до душі І чомусь стають всі рідні мов чужі. Перекинувши сачка через плече, Незважаючи, що сонечко пече Йде мій кіт ловить метеликів на луг, Бо життя його легке і без […]
Тепле літо прийшло, мамо, Нас татко везе на море? Дівчатко моє, Мар’яно, Прости за ці дні суворі. Зажди золотенька дитина, Замість чайок злетілись ворони, ЗагАдили узбережжя нині, Була музика, тепер чути дзвони. Очистить твій татко берег І чорну птицю відгонить, Зацвітуть, що й не квітнуть дерева, Жовто-блакитним кольором. Всі зберемося […]
Маками. маками, маками Заквітчані вже пшениці, П”ють чисту росу вони ранками, Багрянець горить на щоці. Віночок вдягли ще ромашковий, Стрічок волошкових рядок, Які перевеслом пов”язують Кожен тугий колосок. Все переплелося й змішалося: І хлібодара труди,Що врожаєм увінчалися, І неньки-природи плоди. 2020 р.
Коли чорної оксамитової книги Відчуєш важкість у своїх долонях, Коли всіх озер Ірландії Не вистачить, щоб вгамувати твою спрагу, Коли туманом Накриєшся як шерстяною ковдрою Пошитою з сивої вівці часу, Коли осіння роса зітхання Тобі буде здаватися вином снів, Коли почуєш Як західний вітер грає на скрипці, Коли темряву ночі […]
