Неймовірно швидко час летить, Перший місяць літа вже минає, У садочку вишня достигає І духмяно пахне липи цвіт. Дозрівають житні та пшеничні Сонечком налиті колоски. Лиш би в мирі жили українці, У труді проходили роки. Щоб збирали хліб і рвали вишні, Медом з липи частували всіх. Лиш здоров”я хай дає […]
Monthly Archives: Червень 2022
169 posts
Пробач в останній раз мені, Що йду й лечу до тебе знов, Що я як ангел вишині Несу тобі любов. Що ще остались наші ночі Без єдинних слів “все одно”. Любов за мед солодша, Гіркіша за вино. Я повернусь до тебе удень. Де будеш ти теплом моїм зігріта. Там під […]
«Тільки справжня людина Може мандрувати серед сучасників Не відхиляючись…» (Чжуан Цзи) Чжуан Чжоу вчитель-дивак Мандрував через […]
«О, Шлях! Який він глибокий! Яка прозора його чистота!» (Чжуан Цзи) Якось Жовтий Предок Вирішив оглянути свої володіння І пішов по землі блукати, Пішов на північ від […]
«Людина, Що має початкові властивості, У спокої не знає нудьги, У діях не знає побоювань.» (Чжуан Цзи) Початковий Туман рушив на Схід […]
«Хто здатний піднятись на Небо, Мандрувати серед туманів, Крутитися в безмежності, Забувши про все живе?» (Чжуан Цзи) У місті з назвою Марнота, Що загородилось […]
«Нині Піднебесна занурилась в морок, Доброчинність жителів царства Чжоу занепала, І стати поруч з ними означає замаститись самим.» (Чжуан Цзи) […]
«У всьому до кінця – природа. Наслідуючи її знаходять розуміння.» (Чжуан Цзи) Серед руїн Блукав колись вчитель Чжуан Чжоу Серед каменів і серед розбитих мурів, […]
«Серце втомилось – не можу пізнавати, Уста зімкнулись – не можу говорити.» (Чжуан Цзи) Завітала весна в царство Лу. Бубнявіли […]
«Що це була за людина? Чому при зустрічі з ним, учителю, Так змінилося Ваше обличчя, зблідло, І цілий день Ви не могли прийти до тями?» […]
«Немає нічого краще спокою, Немає нічого кращого порожнечі. У порожнечі знаходиш своє житло…» (Ле Цзи) Коли весна стала минулою І всі – навіть птахи – […]
Біжить стежечка вузенька Між хлібів та буйних трав І поміж берізок в”ється, До ставочка поспіша. Між вербичок вона стала І спустилась до води, Берегом попрямувала, Щоб вернутися сюди. 2022 р.
Рукопис «Слова Мстислава Ізяславича» був знайдений у 1863 році в архівах православного жіночого Спасо-Єфросинівського монастиря в місті Полоцьку відомим на той час колекціонером, нумізматом, антикваром та знавцем старовини Інокентієм Опатою (1804 – 1882). Документ являв собою копію кінця XVII століття більш давнього рукопису, який по опосередкованим ознакам, мовним особливостям та […]
«Рух тіла породжує не форму, а тінь. Рух звуку породжує не звук, а луну, Рух небуття породжує не небуття, а буття.» (Ле Цзи) Якось вчитель Кун […]
«О, як же швидко Білий день минає!» (Лі Бо) Білий день швидкоплинний: За кожним білим днем Настає чорна ніч сліпих, А буває, що й […]