. . . . . . . . . . . . ДУША РАДІЄ… . . . . . . . . . . .Яка краса, і велич, й благодать! – . .Бери, торкнися, насолоджуйся, люби, . .ВСЕВИШНЬОГО творіння увібрать . .Тобі, людино, серцем, тільки не згуби… . […]
Monthly Archives: Вересень 2022
42 posts
. . . . . . . . .ЛЮДИНА… І …ДОЛЯ . . . . . . . . . . . .ЛЮДИНА… Щаслива, здорова людина… Гарна людина, яка має чудову родину – матір і батька, бабусю та діда, брата чи сестру… Людина, в якої є донечка – кровинка або […]
. . . . . . . . . .ТРИВОЖНА ОСІНЬ… . . . . . . . . . . . .Ось Осінь, Осінь люба завітала . .Цієї тривожної давно пори, . .Природу в золото своє не вбрала . .І сонце сумно та й дивиться згори. . .На мить […]
Нитку одну, Аріадно, Кладеш в руку – мені, У долоню, Що збагачена досвідом бронзи Меча. Нитку овечої вовни Рогатих кудлатих бербекульок – Володарів дзвоників – калатал безтямних, Що віщують заграву Над пустищем пагорбів Вапнякових і диких Як все кам’яне. Вістрям меча-спати Пишу епізод Тої казки сумної, Яку Колись елліни Розкажуть […]
Все пройде, загояться рани,Слова ці для матері муки,На серці роз’ятрені шрами,І голос рідненький повсюди. А душу здавив каменюка,Нема там майбутнього світла,Молитися в храмі не дужа,Не чує тепла… там лиш прірва.
Нарядила листя святково осінь,Задивився місяць так ніжно повний,Неймовірна в платті вона у жовтім,Захопила врода світило зовсім. Зробився солодкий неначе манго,Незміряна ласка здавила подих,Сузір’ю тепер на великий подив,Вони утинали вогненний танго.
Викотилося поволі Сонце ліньки, Безхмарним чистим Небом попливло, Бо розбудив його Світанок синій, То ж позіхнуло сонне.Та тепло Усе ж послало разом з Промінцями, Які стрибали Зайчиками скрізь, Дерева, квіти й трави зігрівали, Які замерзли трішечки за ніч. 2022 р.
. . . . . . . . . . . .ЧИ БУДЕ КРАЙ ЧУЖІЙ ВІЙНІ? . . . . . . . . .Війна, війна… Який тяжкий, нелюдський зміст… . .Війна – це горе, і біда, і вічний біль… . .Війна – це відчай, страх, щодня недобра вість, . […]
. . . . .ПРИЙДИ, ПРИЙДИ, МІЙ СИНУ, МІЙ РОМАНЕ… . .Не йдеш, не дзвониш і не їдеш, сину, . .А я тебе чекаю, сподіваюсь, жду… . .Вже дев”ять місяців… Хоч на хвилину . .Заглянь додому, я тихенько підійду. . .Стою коло воріт та й виглядаю, . .Так хочу притулитись […]
. . “ЯК НА ТІ ЧОРНОБРИВЦІ ПОГЛЯНУ, БАЧУ НЕНЬКУ СТАРЕНЬКУ СВОЮ…” . .Завітали недавно оце ми всією родиною, із дітьми та внуками, у милу мальовничу НОВОСЕЛИЦЮ, у моє рідне село. І так запахло дорогою ріднизною… Так запахло жовтогарячими ЧОРНОБРИВЦЯМИ, рожевими ФЛОКСАМИ, білосніжною ПІВОНІЄЮ, бузковою МАТІЛОЮ, зеленою М’ЯТОЮ, барвистими ЖОРЖИНАМИ водночас… […]
. . . . . . . . . .ЛИСТ ДО СИНА… …У ВІЧНІСТЬ . . . . . . . . . . . . .Добрий день тобі, сину мій рідний! . .Спілкуюся з тобою я щоденно подумки, як завжди у нас бувало… А оце донечка твоя завітала до […]
Троянда помаранчева, Мов сонечком налитая, Красива оксамитова,Так пізно розцвіла вона. Та не боїться холоду, А ночі тепер зимнії, Виблискує, як золото Росою вранці вмитая. Погожі дні осіннії Так пестять її лагідно,Їхнім теплом зігрітая Троянда помаранчева. 2017 р.
Спустився вечір на поля й ліси, Обрій палав рожево та червоно. І від цієї дивної краси Зринув у душі приємний спомин Про юнії літа.І вечори, Наповнені любові почуттями, Як зустрічались цієї пори Й кохали із тобою до нестями. 2022 р.
У просторі витало літо,Голубило та ніжно гріло,Навколо вже запахло медом,Пожовкле різнотрав’я степом. Тож серпень пригадає знову,Що осінь додає потроху,Холодної роси на ранок,Де стелиться густий серпанок. Дні теплі пролітають швидко,І схоже, як роки неспинно,Життя, це круговерть насправді,Неспішні, лиш хмарки кудлаті. Пролинуть й не помітиш зразу,Незмінно теж підвладні часу,Ось тільки-но здається, правда,В […]
Зіграй же скоріше музикант, Мені танцювати хочеться, Мажорний мотив не зупиняй, Бо з лихом душа так бореться. Не вбити звуками сирени, Віднині пречудовий настрій, Втекли жахливі всі химери, Життя це ми любити здатні. Не лишайте щастячка, миті, І танок з коханим дозвольте, Вся збереться ніжність по крихті, У цей теплий […]
Скупою сльозою гарячою Зросилось обличчя його,Коли непорушно стояв він Біля могили того, З ким в бій ішли вони пліч-о-пліч, Їли з одного казанка. Не віриться, що друг не поруч, Що доленька в нього така. Життя побратима, мов спалах Яскраве, хоча і коротке. Не згасне ота свіча-пам”ять Про захисника та героя. […]
А жовта троянда в печалі, Упала на вимокле листя, Признати, новини недавні, Підтвердили, осінь терниста. Шаленими змило хвилями, Відтак довгождані всі мрії, Вони за крутими схилами, Сховалися наче наївні. А жовта троянда в печалі, Тихенько ж отак і зів’яла, Красиву ніхто не згадає, Як згуба журлива спіткала. Останньою гине надія, […]