Чуже як сніг одкровення: Відчуваю, як воно висить нещастям в повітрі Під склепінням храму-постави Сант Агостіно Тоді Світ здавався надкушеним яблуком (А правда, Що черепахти-годинники Дозволяють нам літати у снах?) Небо-дзвін над містом-помилкою Ріміні Нагадує квітучу крону мигдалю (Відчуваю запах). А може, це просто квітень Такий гіркий та осяйний: Він […]
Yearly Archives: 2022
1226 posts
Мов весна завітала в віхолу, Не спитавши прийшло кохання, Вона зовсім не очікувала, Тільки доля знала, звичайно. Почуття огорнуло крилами, Та й заколисало, зігріло, Ніби все небесними силами, Лиш їй готувалось уміло. Заблукала десь там у Всесвіті, Така вже закохана жінка, Недосяжні в минулому мрії, Тепер і збуваються стрімко.
Як швидко плине життя час. Зростала так немов зернятко, Що в землю вкинуто спочатку, Все пізнавала водночас. Дитячий шлях був дивовижний: Садок вишневий, школа, клас, Музичні співи водночас. І дух міцний, непереможний. Навчання мало свої сходи Драйвові, світлі та з теплом. Знайомство, друзі та диплом. Були звичайно й перешкоди. Були […]
Вже осінь валізу зібрала, Опале залишила листя, Все щастя що нині спізнала, Можливо тепер їй насниться. Їй жовтень казав не журися, Тож вересень з нею був щирий, Сльозу з листопадом пустила, Сказала до зустрічі милий. Поспішно зима незабаром, Закрила за осінню хвіртку, Біленьке дістала горнятко, Й потроху насипала снігу.
Що таке для вас Свобода? це можливість бути вдома це можливість йти кудись це можливість бути скрізь
На сухі пожухлі трави Першії сніжинки впали, Як дівоча цнота чисті, Срібно-білі та іскристі. Виграють вони на сонці, Обліпили все віконце, Слід лишили, наче стежку Вишиваночки-мережки. 2022 р.
Наглые мыши. . Самые наглые твари есть мыши. Выгнал их с подпола, влезли под крышу. Весь в мышеловках уже мой чердак Слышу – под полом опять кавардак. Пляшут всю ночь и баранки грызут. Как в доме с мышками сделать уют!? . Автор: Светлана Щербанюк Рисунок: Евгения Чистотина (Харьков)
Сім ночей мандрує березоль Від хмільних «п’яццо» До стоїчних «страда» та «віа», Від незачинених брам до темпіо. Пізніше від зеленкавих хвиль Моря невгамовного серця: Я знав це віддавна, але довідався Під стінами Сан Фортунато – Березоль невгамовний монах. Я пив перестигле вино мовчання, Мій погляд блукав – щоб дізнатись – […]
Ступаю стежкою вузькою, Котра веде аж до села. Як сумувала за тобою, Столице юності й тепла. Давно-давно тут не бувала, Носила доля по світах, Причал дитинства згадувала, В думках летіла, наче птах. І ось я тут.Так тихо-тихо, Стара лиш гойдалка скрипить, Ніби відгонить звідси лихо, На душі стало щемно вмить. […]
Збирала, ростила хмарина сніжинки, З узорами чудними білі перлинки. Леліяла їх, як своїх рідних діток, Аж тут вже і осінь минає за літом. Минає вже осінь. Зима на порозі І серце хмарини постійно в тривозі, Зима як накаже – нічого не вдіє, На землю тендітні сніжинки посіє. Вони закружляють в […]
Аж до Пилипа весілля гуляли, А як наставав уже піст різв”яний Втихали музики й пісні голосні Аж до Різдва, до смачної куті. Далі колядками повнились села, Піснями і жартами й сміхом веселим. Маланка з собою кізку водила, Від хати до хати щедрувать ходила. Василько зерном на добро засівав І знову […]
Вона у сорок стала сива-сива І зморшечка з”явилась на чолі, Бо втратила матуся свого сина, Який волі хотів рідній землі. В її очах сльоза бринить солона, А душу холод гіркоти пройма, Трима портрет синочка у долонях, Не вірить, що його уже нема. Залишиться живим він в її серці І ми […]
Сяду на кораблик я, поплыву туда, Где луга зелёные, чистая вода. Солнце отражается в капельках росы, Никогда не видели в тех местах грозы. Тёплый, полон радости, сказочный уют. Там колибри с пчёлками вместе воду пьют.
Окрилена коханням, Розкрилена піснями У синю даль лечу Із віршами-птахами Крізь сонце і тумани Й мереживо дощу. Неначе ластів”ята, А їх вже так багато, Випурхують з душі. Полинуть поміж люди, Якщо читати будуть, То значить варто жить. 2022 р.
Під дощем пелюсток Березневі розмови про каву І пухнастих котів-монахів, Кожен з яких Сеньйор дель Тетто І споглядає п’яццу крізь скло, Крізь туман пеларгоній. Довічно під небом – Довічно о шостій Під перстом вказівним Паоло П’ятого – Букініста й законника Чи то колеги охоронця ключа… Дивлюсь оком блукальця, Дивлюсь на […]
Краю мій лелечий, Краю журавлиний, Пригорнуся серцем Я до України. Краю барвінковий Рідний мій Подільський, Краю калиновий, Тобі моя пісня Вірності й любові, Відданості справжній, Рідний барвінковий Мій Подільський краю. 2022 р.
На фоні повного місяця, Вона, мов німфа неземна, Так світиться і ніжиться, Зачарувались навіть небеса. Владала таємницею, Яка відома тільки їй, Черпала від нічного світила, Живильних магічних сил. На ранок легким рум’янцем, Покривались її уста, Наповнена внутрішнім сяйвом, Чоловічі полонила серця.
Чи на сірому коні Чи на білому Архистратиг Михаїл Уже поблизу. У руках трима меча Войовничого, Щоби оркам-москалям Не хотілося Та й на Київ нападать Й на Вкраїноньку. Допоможи, святий нам, Додай силоньки. Переможемо разом Всіх загарбників Та за дружнім всі столом Святкуватимем. 2022 р.