Вже друге літо у боях масштабних, Десяте в Україні у війні. Та Збройні Сили все ж перемагають Рашистів клятих, що до нас прийшли. Хоча загинуло уже багато діток, Літніх людей та воїнів-бійців, Палає у вогні вкраїнське літо Та ми загасимо його, здобудем мир. Народ наш український не здолати, Запам”ятають це […]
Monthly Archives: Червень 2023
Злітає вгору тополиний пух, Мов парашутики малі у небо синє. Літа спекотного вже відчуваєш дух У лісі, в полі та на полонині. На морі, річці, навіть у ставку Відпочивальників в цю пору так багато,Водички прохолоду тут легку Кожен із них захоче відчувати. Ой, літо-літечко, тебе чекають всі Морозною та сніжною […]
. . . . . . . . . . .ВІЙНА… СЕЛО МОЄ, СУСІДНЄ… . . . . . . . . .ВІЙНА… . .Війна ввірвалась та й на БУКОВИНУ . .І горем завітала до сільської хати, . .Спіткала звістка чорна всю родину, . .Сумують рідні люди, плаче рідна мати. […]
Хустка зелена, Блакитні квіти, Там біля річки Хтось її кинув. Може то килим З трави-барвінку М”який та ніжний Лежить у лісі. В широкім лузі Між осокою Та й незабудка Росте висока . Крихітна квітка – Неба краплинка,Сяє, мов зірка Там біля вільхи, Що свої ноги Все життя мочить, Любить вологу […]
Нелегко іноді буває Визнать життєві помилки, На серце каменем лягають Гріхи за прожиті роки. На жаль не зміниш вже усе ти, Життя рікою відпливло. Та намагаймось жити чесно, Як би нам важко не було. 2017 р.
Тепла літня нічка Вже володарює І мандрує лісом, І селом крокує. Небо все завішала Зоряним мереживом, Оповила тишею Кожен кущик, дерево. Навіть бистра річенька І та задрімала, Вкрила її річенька Ковдрою з туману. Вітру наказала Не будить нікого, Лиш птахи співали Пісню колискову. 2015 р.
Кружля кульбабки білий-білий пух, Квітує в полі молодеє жито. Це в капелюсі синім тепле літо Вже вкотре робить традиційний круг. І запах свіжоскошеного сіна Стоїть, здається над усеньким світом. По росяних стежках згори в долину Йде у вінку ромашковому літо. Чую: про щось шепочуться берізка з кленом, Так ваблять зір […]
А мені чомусь не спиться В ніч, як місяць в небі повний, Мерехтять золотом зорі, Сон утік далеко звідси. Наче вдень так видно всюди, Стихло все, дрімає тиша, Місяць на траві залишив Сяючу доріжку срібну. Може втрапила у казку Чи природи дивне царство? Можу того і не знати Та чомусь […]
Зачарую тебе словами, Дивним поглядом зваблю теж, Мов крилом обніму руками, Бо кохаю тебе без меж. Відігрію твою я душу, Що замерзла у самоті. Я повинна. ти чуєш, мушу Все віддати тобі в житті Чого ти так чекав всі роки: Ніжність й ласку, вгамую біль І щасливою буду допоки Поруч […]
Капає дощ і погода капризна, Небом пливуть чорні хмари кудлаті, Закрили усе, щоі сонця не видно,А дощ вибиває, мов на барабані. І по калюжах, дахах та деревах Та лавочках в парку й віконному склі, Дарує мелодію щиру й веселу, Дає життєдайну вологу землі. 2017 р.
. . . . . . . .НАВКОЛО ТЕБЕ СВІТ ДОБРІВ, РОМАНЕ… . . . . . . .Усміхнене обличчя, добрий й щирий погляд, . .Спокійна, виважена бесіда у юнака, . .Душа – людина – мудрість, злагода, світогляд. . .Кому судилась доленька від ГОСПОДА така? . .Синочку, сину рідний, любий […]
Шовкову хустку вишиту квітками Подарувало літечко мені. І сукню, помережану дощами, Каблучку й пояс файні чарівні. Встелило стежку рушником з чар-зілля, Торкнулося розчулених сердець, Прибрало так, неначе на весілля. А може й справді кличе під вінець? 2016 р.
. . . . . . . . І ЧЕРВЕНЬ – КРАСЕНЬ МАНДРУЄ ВЕЛИЧНО ПО ЗЕМЛІ! . .Гонорово і повноправно заквітчаний червень – красень вступає у свої квіткові володіння, та й мандрує – величається неозорими просторами мальовничої матінки – Природи, дарує – роздаровує багатому рослинному світові дивовижні барви небесної веселки. […]
Стоять собі старі дуби Суворі, мовчазні, гіллясті. Скільки побачили вони І лиха на віку, і щастя. Колись під ними в давнину Прощалась з козаком дівчина, Коли він їхав на війну,Щоб захищати Україну. Згодом вони стрічались тут, Як повертався із походу. У кронах все вітри гудуть, Передвіщаючи негоду. А як надворі […]
Навесні цвіла калина Біля маминих воріт, Згодом пелюстки ронила Всі білесенькі свої. Принесло ласкаве літо Тепле сонце та дощі. Милувалась вона світом, Соловейка чула спів. Кетяги важкі червоні Нахилялись до землі. Це прийшла красуня-осінь І багрянцем вкрила їх. Як зима скрізь запорошить Та мороз торкнеться щік, Ягідки такі солодкі, Мов […]
Рід Рибчуків – давній гуцульський рід, що в старі часи володів землями в районі нинішніх селищ Яремчі, Микуличина, Ворохти. Символи роду – пструг (форель) та квітка суниці. Основні кольори вишиванок: блакитний та сріблястий. Гасло роду: «Всі ми під Богом ходимо». Резиденція голови роду донедавна була у Ворохті. Але минулий ватажок […]