Monthly Archives: Січень 2024
29 posts
Ось і січень прощається з нами, Владу лютому передає, Який землю засипле снігами, Бо зима іще візьме своє. Але сонечко вище піднялось,Недалеко вже і до весни. Її мирної нам би бажалось Та вертались додому сини Й донечки України-матусі До коханих, дітей та родин. Щоби край наш чудовий квітучий Український не […]
Ой, калинонько-калино, Запашний твій білий цвіт Радує нас стільки літ Щовесни, немов дитина. Його ніжним ароматом Впитись можна, як вином. Серце сповнене добром Вже чека такого свята. Коли кетяги червоні Нахилились до землі, Настають осінні дні,Літо котиться за обрій. А як вдарить морозець – Ягідки стають солодкі. Пригощайтеся їх соком, […]
А коники білі-білі І завірюхи й заметілі, Які їдуть до зими. А та мчить на срібних санках Подружок своїх стрічати, Забарилися ж вони. Крешуть коні копитами І сніжок вже під ногами Простелився рушником. А подруженькам-сестрицям В ніч холодную не спиться, Розгуляються разом. Ще покличуть вітра-брата Кучугур понамітати Щоби він їм […]
На снігу слідів багато І звіряток, і птахів. Отож спробуй здогадатись Хто залишив тут який. А чи білочка руденька, А чи заєнько-вухань, Лисонька-кума хитренька,А чи дикий то кабан. А дрібненькі – то пташині: І сіреньких горобців Та й сорока залишила Серед сосенок свій слід. Схожий також зовсім поруч, Це тут […]
Срібнеє намисто Кришталево-чисте Розвішала зима. Воно очі сліпить На сонці щомиті І мені, і вам. А як вітер свиснув, То теє намисто Розгойдалося. Зачепилося за гілку Зелененької ялинки Й там зосталося. В калини червоне Сяє на морозі Намистечко те. А у горобини, Наче із бурштину Палає-цвіте. Я така щаслива Тим […]
. . . . . . . . . ХАТА З ВІКНАМИ ДО СОНЦЯ . . . . . . . . . . .Велика світла хата з вікнами до сонця, . .Барвистий, ніжний мій улюблений квітник, . .Чи наяву я бачу все, чи гарний сон це? . .Заплющу очі, […]
Закрутило, закрутило, Закрутило, замело Вже сніжком сліпучо-білим Місто, а також село.. В лісі снігу так багато, Що без лиж і не пройти, На дерева він сідати Також не перестає. Землю-матінку укрила Тепла ковдра снігова. Демонструє свою силу Нині зимонька-зима. Бо вона так розгулялась, Що її не зупинить. Діткам та дорослим […]
Читаючи черговий опус Д. Б. я наштовхнувся на фразу: «… Ви можете скільки завгодно критикувати Джойса…». І тут я подумав: а чому б мені і не покритикувати Джойса? Рознести в пух і прах його «Улісса», цеглину на цеглині не лишити від його «Поминок за Фіннеганом». Руки почали свербіти (а це […]
Давно вже ні для кого не секрет, Що найхмільніший – це кохання мед, З тобою в цьому ми переконались. Палкі цілунки з розуму звели, Удвох в країну щастя забрели, У морі ніжності й любові ми купались. Так хочеться, щоб мед цей та не згірк, Чудовим дням щоб не скінчився лік,Стають […]
. . . . І СЛОВО МАТЕРИНСЬКЕ ГОРНЕТЬСЯ ДО МЕНЕ… . . . . . .І слово материнське горнеться до мене, . .Коли душа радіє, й лине до людей. . .Завдячую тобі, о, рідна моя нене, . .За мову любу, що так ллється із грудей. . .Бо серденько пульсує, живиться […]
. . . . . . . . . . . . . . .МОЯ ЗЕМЛЯ… . . . . . . . . . . . . . . .Моя земля страждає і живе, . .Від болю стогне тяжко, як людина, . .І розпинається вона, реве, . .Як негодована […]
А на гіллі старої липи Сиділа пара голубів. Птахи були такі щасливі, Він їй щось ніжно воркотів. І цілував свою кохану Та обнімав сизим крилом. Від почуттів тих без обману З”являлось в серденьку тепло. Нема лукавства в них і фальші, Як пісня та лились й лились. Якби ж то і […]