В долині на краю городу, Який межує з лісом, Калини кущ розрісся,Він восени так рясно родить. Взимку пташаточок годує Смачними ягідками, Навесні біло розквітає Та всіх-усіх чарує. А соловейко диво-трелі Їй влітку розсипає, Калину-матір звеселяє І розмовляє з нею. Коли ж приходить вкотре осінь, Вогонь той калиновий Спалахує яскраво знову […]
Yearly Archives: 2025
294 posts
«Бронзова слухає, сидячи біля помпи пивного барила, втупившись у далечінь. Душа в полоні мрій.» (Джеймс Джойс) Деміург з посмішкою шахового маестро Палить люльку набиту листям авокадо, Читає діалоги Платона щоп’ятниці, Коли скорботи налито по вінця, Коли Місяць оповні зазирає в зіниці Черепа світобудови, викликаючи посмішку Нечемної діви Галактики – зеленовбраної, […]
Вишиванкою доля стелилась, На ній колір червоний і чорний, Світла радість й журба оселились У моїй і твоїй, друже долі. І сміялась, і плакала часто, Наче скрипка чи диво-сопілка Про недолю чиюсь та про щастя, Про розлуку й кохання довіку. Хай же стелиться доля барвінком, Рушником вишиваним крилатим. Жити щоб […]
Красень Травень Весну сватав, Старостів прислав: Дядька Сонця, Вітра брата Із собою взяв. Уквітчав її барвінком, Стрічки в коси вплів, Дарував сережки з Вільхи Й перстень золотий. Соку з Явора напились, Слухали птахів. І кохання теплі хвилі Огортали їх. 2016 р.
Ранкова зоря з”явилась, Заблимав світанок в шибку,Нічна пітьма десь поділась, Від нього втекла так швидко. А сонце розбудить ранок, Що спати пішло за обрій, Щоб випило чисті роси Й прогнало густі тумани. Турбот має день чимало, Устигнуть потрібно всюди. -Таки він минув недарма, Сказали про нього люди. Натруджені вечір долоні […]
Доктор Марк Маркус жив самотиною в будинку на березі озера, що здивовано зазирало в Небо. Цей забутий світом і людьми будинок він колись випадково надибав під час своїх завжди несподіваних прогулянок околицями (сосновими лісами і вересовими пустищами) і побачивши оголошення «Продається», одразу зрозумів, що саме тут йому судилося знайти спокій. […]
Вже заливаються-співають солов”ї, Над нами небо зоряне високе. В блакитні очі дивлюся твої, Кохаю, не зважаючи на роки. В моїх очах ти бачиш плюскіт хвиль, А випромінюють вони тепло та ніжність. Підморгує нам загадково місяць, Бо наших почуттів свідок лиш він. Їх збережемо в будні і свята, Не впустимо в […]
Розквітла груша, мов цариця,В обіймах пахощів милуюсь,Крізь віти, певно це не сниться,Блакить вдивляється у душу.Природа, Божий дім під небом,Нема лукавства і лихого,Тут жваві звуки та блаженство,Від сонця й місяця потоком.Прикрию очі… я і Всесвіт,Вирує цвітом все навколо,Журба що тиснула на серце,Зникає… дякуючи бджолам.Ось промінь теплий забарився,Й голубить лагідно, незвично,Мов зайчик […]
Кажуть, що сім – то ангельське число, А чи це так, то Богу лиш відомо, Вірить хтось у це що б не було, Хтось не сприймає тую аксіому. Магія чисел. Для одних вона Пов”язана з казковістю й чаклунством, Для інших же – це вигадка чиясь, Тому до цього ставляться байдуже. […]
Біле марево, марево біле Все пливе у веснянім саду, Груші й вишні чудово розцвіли, А ще сливи у крайнім ряду. Незабаром рожевий серпанок Огорне молоді яблуньки І роси назбирає у збанок, Щоб напились її пелюстки. 2025 р.
Сонце – вухастий заєць Малює знаки на жовтій глині, Якої торкались руки людей, Що вдягнені в торішні зимові сни Замість полотняного одягу, Що взуті в личаки лабіринтів, Що плетені з кори хлібного дерева, Яке посадив пастух Таргітай. Діти глеків-клепсидр: Їм жити серед жита та єресі, Серед хаток без вікон і […]
Уже вкотре на подвір”я Лелеченьки прилетіли Теплим днем весняним. То ж моститимуть гніздечко Біля хати недалечко, Щоб потомство ждати. І господарів потішать Своїм клекотом ті птиці Вранці та підвечір. Як лелеки у господі – Привітною буде доля Для тих, хто живе тут. 2025 р.
Йому не спиться вночі,Її сердечко проймає,Такі далекі й близькі,Й звабливий лагідний травень. Відчутний подих весни,Незвично збуджує тіло,Єство не бачить пітьми,Кохання вабить, лиш світло. Солодкий ніжний танок,Вели під звуки Шопена,Тож місяць дивне панно,Лишив на пам’ять край неба. Неспішно дійство пішло,Іскриться сонячне сяйво,Вони удвох в унісон,Зустріли знову світанок.
Садочок незвичайний в травні,Розквітли чарівливі вишні,Поляни із рябих тюльпанів,Як нібито росою вмиті. Усміхнені кульбабки знову,Встелили килимком доріжки,Відчутний аромат медовий,Гуртом передали всі квіти. Пройдуся і вдихну повітря,Зібравши весь потік блаженства,Лиш сонечко зронить проміння,Квітковий рай душі торкнеться. Горнятко запашної кави,Щебече недалечко пташка…Навколо ж особливі фарби,Весняні… придають нам щастя.
Плаче квітень, плаче квітень, Гинуть українські діти, Дощові краплини-сльози Все стікають по листочках І берізок, і вербичок, Мовби по дитячих личках, По траві також побігли. Скільки ж бо осиротілих Діточок у краї нашім “Завдяки” проклятій раші. Але мати-Україна У біді їх не покине, Потурбується про діток, Дасть усе їм необхідне, […]
Четвертий Великдень У війні великій Та летять ракети на мирні міста І на села також, Ми ж печемо паски, Писанки малюєм На ції свята. Молитви возносим, Всевишнього просим Миру Україні-неньці дорогій. Дай нам, Боже Милий Витримки і сили Ворога прогнати з рідної землі. За столом сидіти, В свято розговітись Та […]
«Чиніть, як вітер, що виривається з гірських ущелин: він хоче танцювати під власний свист, під його ходою тремтять і підстрибують моря». (Фрідріх Ніцше) Якщо Ви відвідували Донецьк на День шахтаря чи під час знаменитого донецького карнавалу на День Паризької Комуни, Ви обов’язково мусили побачити яскравий та емоційний танець донецьких шахтарів, […]
А чистого четверга Кожна хвилька дорога – Слід помити скрізь, прибрати, Писанки розмалювати, Готувати крашанки, З печі вийняти паски Та накрити рушником Вишиваним. І з добром Великодня вже чекати, Це чудове гарне свято. 2022 р.