Яблунева гілочка, яблунева, Біло розквіта вона та рожево. Тепло на душі стає в мене й в тебе, Коли квітне гілочка яблунева. Яблунева гілочка, яблунева, Дивиться замріяно вона в небо, Кличе пелюсточками бджіл до себе Яблунева гілочка, яблунева. Яблуневу гілочку, яблуневу Пестить вітерець, немов королеву. Ніжності серпаночком в день травневий Огорнута […]
Yearly Archives: 2025
294 posts
Квітень килим простелив, Вишивала веснонька Узори чудеснії, Всі у крапельках роси. Там медуночка і ряст Та фіалка-крихітка. Всі вони дивують нас, Веснонькою виткані. Хай засіється земля Квітами, не мінами, Зеленіти всім полям Сходами озимими. 2025 р.
Я прийшов до брами, А там самотній гідальго – На Дон Кіхота зовсім не схожий, Ані трошечки, ані на цяпочку, Без коня й кіраси, але бородатий І сивий як лунь навесні, І старий як світ варварів, Ключі мідні причепив до поясу: Впізнав його ненароком – То сновида Сан Педро. Подивився […]
А вербові гілочки Вже складені в букети, Із ними кожен поспішить В неділю цю до церкви. Щоби усі їх посвятить, Це ж бо заслін злим духам. А далі пасочки пекти Всі господині будуть. Приготувати писанки Також слід неодмінно. Стрічатимемо залюбки З молитвою Великдень. 2025 р.
Квітневий сніг, квітневий сніг, На квіти килимом він ліг, Травичку притрусити зміг Квітневий сніг, квітневий сніг. Квітневий сніг, квітневий сніг, На сіре полотно доріг Білою вишивкою ліг, Квітневий сніг, квітневий сніг. Квітневий сніг, квітневий сніг Зупинить незабаром біг. А сонечко пригріє в бік, Стече струмком квітневий сніг. 2025 р.
“Через нашу хату вже качки летять” – Слова пісні й досі в моїм серці. Бо стояла хата край села, Недалеко – лісове озерце. Водилось там багато дичини: Гуси та качки, навіть куріпки. І вони збирались восени, Щоб на зиму в вирій відлетіти. І стояли довго ми малі, Махали їм руками […]
А ромашка жовтоока Виросла у рллі, Ніжні білі пелюсточки Передбачать долю, Що вона нам пророкує Любов чи розлуку, Світлу радість подарує, А чи біль та смуток. Приспів: Ой, ромашечко-ромашко, Ніжна мила квітко, То ж наворожи ти щастя Й миру українцям. А ромашка жовтоока Вгору задивилась, Де яскраво світить сонце […]
Летять лелеки навесні над хатами Та не на кожну сядуть вони з них. Там, де добро панує ці крилатії Гніздитимуться й лелечат своїх Виводитимуть і навчать літати, Як вернуться до рідної землі, То обов”язково на цій хаті Продовжуватимуть лелечий рід. 2020 р.
Від усіх хвороб найкращі ліки – Це букет барвистий жартів й сміху. Його ти подаруй знайомим, друзям, Порадуй рідних ним, нехай не тужать. Веселий ти і настрій пречудовий, Не треба вже пігулок та уколів, Бо сміх продовжує життя – здавна відомо, Усмішок щирих всім, добра й здоров”я. 2016 р.
День останній березневий Сонечком засяяв, Прояснилось синє небо Й десь поділись хмари. Вітерець легенько пестив Кучері вербичкам, Намагався в косу сплести Та умити личка. На ставку нема вже криги, А вода прозора, Як в люстеречко дивитись Нині в неї можна. Лебедиків гордих пара Сіла відпочити, А може десь в очереті […]
Колись можливо хтось на цьому світі Про тебе добрим словом і згадає Та на могилу прийде пом”янути, Покладе кілька квіточок яскравих. А ні – то й так лежатимеш спокійно, За це ти ж не образишся на них. Тобі ж бо вже буде всерівно Чи квіти тут, а чи бур”ян густий. […]
Друге пришестя Пандори: Назбиралося дерев’яних скриньок, Нема кому відчиняти і зазирати, Що там заховано-поховано, Не цікаво нікому, навіть гетерам, Що там лишилось на дні (А лишилась надія – Останнє болюче нещастя) (А може і не лишилась?) Друзяко Улісс!* На острові Всіх Вітрів Знову раптова вакансія: Нема кому пильнувати** Білих овечок […]
А роки, а роки – Перелітнії птахи Все кудись летять, летять, Їх уже не наздогнать. А літа. а літа, Наче в річечці вода Стрімко так біжать-пливуть, Їх, на жаль не повернуть. А душа, а душа В осінь хай не поспіша,В серці літечка розмай, Хоч літа все мчать удаль. 2025 р.
Листви яскрава втіха,Ще гралась теплим сяйвом,Зима прийшла без снігу,Усе мінливе з часом. Життя у цьому ритму,Настільки швидко плине,Відчувши тільки днину,Вже пролетів і тиждень. Змінилась жовта барва,Упав останній жолудь,Зів’яла ніжна мальва,Хоча б помітить спробуй. А осінь, осінь швидко,Летіла в даль віднині,У серці, серці дивом,Лишила світлі миті.
Кожна квітонька, кожна травинка, Кожна гілочка, кожен листок І комашка, і ягідка стигла, Це частиночка краю мого. І люблю я його я всім серцем,Тішуся, що живу саме тут. Край Подільський, Летичівська земле, Дихаю я тобою й живу. Ви дали мені творчості крила,Віру в краще, любов до людей, Дарували і пісню, […]
Багатостраждальна ти, Мамо-Україно, Бо рашистськії кати Принесли нам війни. Плачеш нині за дітьми, Яких ти втрачаєш І гіркими теж слізьми Рани обмиваєш. Обіцяємо тобі Ворога збороти, Переможем в боротьбі Проклятющих орків. Хай лунають скрізь пісні Про нашу Вкраїну, Пам”ятатимем усіх, Хто за неї згинув. Мирних весен нам усім Й квітучого […]
Вітер заколисує підвечір Сосну та вербиченьку й берізку, Дбайливо огортає їхні плечі Срібною шаллю, ночі ж зимні трішки. Та шаль розшита зоряним намистом І затишно стає тим деревцятам, Лиш задрімали, а вже ранок близько, Тому вони як молоді дівчата Гарненько вмили личенька вродливі В прозорій чистій ставковій водиці, Струсили росу […]