Корабель тисовий тесаний, Вітрила якого пошиті З клаптиків синіх снів: Залатані Небом. Назвав його «Doloroso», А мав би писати «Vigilia» На його боках опуклих І трохи трамвайних – Ніби підступні данайці (Споконвічні жителі міста) Приблудили на берег спокою У пошуках мушлі, Що нагадує глек Діоніса – Піфос кольору жовтневого Сонця, […]
Yearly Archives: 2025
294 posts
Пливе кораблик паперовий Струмочком, наче морем синім. Мені ж пригадується знову Моє далекеє дитинство. Ми теж кораблики пускали Після дощу в калюжах радо І себе гордо уявляли, Що стоїмо ми за штурвалом Справжнього судна в океані, А шепіт хвиль, неначе пісня, Вітаються дельфіни з нами Як друзі весело й привітно. […]
Чи зимова хуртовина, Чи веснянії струмки, Білі хати разом з тином Заховалися в садки. Літо-літечко тепленьке, А чи осінь золота, Ті хатиночки біленькі На подвір”ячках стоять. Їм під ноги простелились Зелененькі спориші. Тут жили колись й любили Та раділи від душі. Половина вже порожніх Тих білесеньких хаток, Що вдивляються тривожно, […]
Колись мудрі люди казали, Що із собою слід брати Воза, човна і сани, Як до березня в гості збиратись. Бо зранку він приморозить, Ще й снігом притрусить зверху, Розлиє удень ріки-води, Що треба братись за весла. А сонечко блисне весняне, Підсохне трішки дорога – Ховай тоді човен і сани, Впрягай […]
Гуртуймося, друзі, єднаймося всі українці,Бо тільки так переможемо ми ворогів, Ми – сила разом, безпомічні як поодинці,Про це пам”ятаймо, щоби ніхто не посмів Нас, українців ніколи-ніколи здолати,Зламать нашу волю і дух український також, Нас не підкорити, коли ми всі будем єднатись, Бо непереможний і вільний та гордий вкраїнський народ. 2025 […]
Ми зловили округлу рибу Гарячу, як споконвічний вогонь, Жовту, як глина долини Усіх Таємниць, Сяючу, аж сліпило очі Не тільки нам, Але і шаманам дощу, Що кликали воду з Неба Злого й байдужого До людей-собак. Зловили ту рибу в ятір, Що сплетений з минулого – З його ниток липких, Наче […]
Жінка – мати, вправна господиня І волонтерка, і психологиня,Турботлива бабуся й медикиня І будівельниця й художниця-майстриня. Але коли Вкраїна в небезпеці, Скинула туфлі, взула вона берці І замість пензля взяла в руки зброю, З чоловіками рідний край боронить. В аеророзвідці тепер вона й піхоті, Як мінометниця знає свою роботу, Як […]
Характер жінки, мов навесні погода, То дощ, то сніг, то сонечко ясне, То без причини лиє вона сльози, А то не хоче й думать про сумне. Бува ненавидить із усією люттю, А то кохає аж до забуття. Але без жінки все ж не може бути Ні дім, ні чоловік, а […]
Коваль, якого звали Мигдаль А може Мігель (Родом з Гішпанії – Країни замріяних вершників – Гідальго) Вистукував молотом Веселу мелодію По ковадлу, що знало Адама (Кадмона*), Майстрував підкову Для бородатого Фавна І безбородого пастуха мрій – Кентавра Хроноса**. Я думав, що то замурзана кузня, А то палаццо Гордого кондот’єра-карбонарія, Майстра […]
А голубонька літала Та била крильми І коханого шукала, Що пропав кудись. Коршун тут шугав у небі, Голуба забив, Голубку забрав до себе, У клітку закрив. Хотів мати за дружину Ту голубку він, Та як милий її згинув Не забути їй. І не їсть й не п”є пташина,Сумує щодня, Голубові […]
Заплакав день дощем таким холодним Й сніжинки закружляли у танку, Не визирає із-за хмари сонце, Похмуру пору бачимо таку. Але не треба, друзі сумувати, Он чуєте вже пісеньку шпака? І первоцвіти стали розкривати Свої пелюски.То ж краса яка! Та й вітерець вже незабаром втихне, Пошле цілунки сонечко землі І з”явиться […]
Бачать себе зорі У люстерку річки, Вмилися в струмочку Дві медунки-квітки. Чорний грак вже вдома, У рідному лісі, Журавлі й лелеки порушили тишу Радісним привітом, Бо вітають землю, На якій їм жити Та звивать гніздечка. Ситечком зі злота Сонце тепло сіє, Ожива природа, Все весні радіє. 2019 р.
Здавати позицій не хоче зима, Тисне морозом та віє, Снігом мете, що і сонця нема, За хмари сховалося білі. Та скільки не сердитись зимоньці вже, Весна наближається стрімко Красива така, мов лебідка І пахощі свіжі чудові несе. З-під снігу он пролісок вже визира, Струмочки біжать та співають. Приходить весна.Ця чудова […]
Жінкам роки не можна рахувати, Душею вони завжди молоді, Їм компліменти треба розсипати, Неначе зорі в небі голубім. І берегти й леліяти, мов квіти, Коханням огортати їх серця. На крилах щастя зможете летіти Разом із ними ви усе життя. 2016 р.
Вдягнена в сіре руно Збирає у кошик зорі – У кошик темряви. Вдягнена веслярем з «Арго» (Дарував одяг овечий – М’який як світ Без свічада бронзового) Ходить м’яко, нечутно Босоніж (Інколи вдягаючи Мокасини волові – Шиті з шкіри рогатого, Що ховав Місяць на лобом), Ходить-колобродить Світлячковим лісом Вічної ночі. Вдягнена […]
Небесна блакить чарувала,Витали пташки невгомонні,На сонечку радісний спалах,Весна вже ось-ось на порозі. Прокинуться квіти й нарешті,Потягнуться ближче до світла,Малює душа у безмежжі,Яскраві незвичні суцвіття. Цю пору стрічаєш, як вперше,Прийнявши єства всю чутливість,Неначе землиця воскресла,Її первозданна цнотливість.
Летіли дикі гуси в небесах, Журавлики теж відчували втому, Лелеченьки долали довгий шлях, Усі птахи верталися додому З країв далеких та й до своїх гнізд, До рідної землі, що їх зростила. Триває уже так багато літ. Хоча до крові натирають крила Та поспішають радісні сюди В сади, ліси, луги та […]